Журналювання системних процесів

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації

КОМП’ЮТЕРНИЙ ПРАКТИКУМ № 3

з кредитного модуля «Операційні системи» на тему:

«Журналювання системних процесів»

№ 17, 23

Київ 2018

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………

1. Робота з утилітою top ………………..…………………………………
2. Протоколювання системи ………………………………………………
3. Відповіді до контрольних питань……………………………………..

Висновки…………………………………………………..............................

Вступ

Журналювання - це сукупність технологій для забезпечення атомарності та узгодженні даних в системах керування базами даних.В системах що використовують журналювання всі зміни спочатку записуються в журнал й тільки потім застосовуються до даних. Зазвичай в журналі зберігається інформація для застосування змін (redo) так й для їх відмови (undo).Системний протокол - набір угод інтерфейсу логічного рівня, які визначають обмін даними між різними програмами. Ці угоди задають однаковий спосіб передачі повідомлень і обробки помилок при взаємодії програмного забезпечення рознесеною в просторі апаратури, з'єднаної тим чи іншим інтерфейсом.

1. Робота з утилітою top

Утиліта top виводить у вигляді таблиці перелік запущених процесів,  кількість ресурсів, затрачених на їх виконання, а також  навантаження що  створюється на сервер та дискову підсистему.

[pic 1]

За прикладі слайду розшифруємо таблицю:

1 рядок (top):

• Поточний час (11:16:45)
• Час роботи системи (up 13 min)
• Кількість користувачів ( 1 user)
• Середня загрузка системи (0.00, 0.00, 0.00)

2 рядок (Tasks):

• Загальна кількість процесів в системі ( 53 total)
• Кількість процесів працюючих на даний момент (1 running)
• Кількість «сплячих»  процесів(52 sleeping)
• Кількість зупинених процесів ( 0 stopped)
• Кількість процесів, очікуючих батьківський процес для власного завершення(0 zombie)

3 рядок (Cpu(s)):

• Процент використання ЦП користувацькими процесами(0.7%us)
• Процент використання ЦП системними процесами(0.7%sy)
• Процент використання ЦП процесами з пріоритетом, збільшеним за допомогою виклику nice(0.0%ni)
• Процент часу, коли ЦП не використовується(98.7%id)
• Процент використання ЦП процесами, очікуючих завершення операцій вводу-виводу(0.0%wa)
• Процент використання ЦП обробниками апаратних переривань(0.0%hi)
• Процент використання ЦП обробниками програмних переривань(0.0%si)
• Кількість ресурсів ЦП «позичених» у віртуальної машини гіпервізором для інших задач(0.0%st(кількість часу))

4- 5 рядки – це статистика використання пам’яті

• Mem(використання фізичної ОП)
• Swap( розділ підкачки)

Таблиця знизу – це список процесів, що за замовчування відсортований по мірі використання ЦП.

Значення стовпців:

• PID - ідентефікатор процеса
• USER – ім’я користувача, який є власником процесу
• PR – пріоритет процесу
• NI – значення “NICE” , що впливає на пріоритет
• VIRT – об’єм віртуальної пам’яті, що використовується кристувачем
• RES – об’єм віртуальної пам’яті, що використовується процесом
• SHR – об’єм роздільної пам’яті процеса
• S – статус процеса
• %CPU -  процент використання ЦП даним прцесом
• %MEM – процент використання ОП  даним процесом
• TIME+ - загальний час активності процеса
• COMMAND – ім○я процеса

За допомогою команд утиліти можна відсортувати таблицю, завершити процес, змінити пріоритет, тобто керувати процесами в інтерактивному режимі.