Туризм в умовах вiйни: мобiлiзацiя волонтерства, внутрiшня мiграцiя та безбар'эрнiсть послуг

Смаглюк А. О.,

викладач ВСП «ФКЕТ НУ «Чернігівська політехніка»

ТУРИЗМ В УМОВАХ ВІЙНИ: МОБІЛІЗАЦІЯ ВОЛОНТЕРСТВА, ВНУТРІШНЯ МІГРАЦІЯ ТА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ ПОСЛУГ

Анотація: дослідження присвячене визначенню специфіки функціонування індустрії туризму в умовах воєнного часу на основі вивчення трансформаційних перетворень туризму в Україні під час війни 2022 р. Актуальність дослідження полягає в необхідності утвердження туризму як однієї з основних економічних сфер під час війни та після її завершення. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо відновлення туристичної галузі, яка постраждала від військових дій в Україні.

Ключові слова: туристична галузь, воєнний стан, російсько-українська війна, туристична інфраструктура, програма післявоєнного відновлення

Annotation: the study is dedicated to determining the specifics of the functioning of the tourism industry in wartime conditions based on the study of transformational transformations of tourism in Ukraine during the war of 2022. The relevance of the study is the need to establish tourism as one of the main economic spheres during the war and after its end. The purpose of the study is to develop recommendations for the recovery of the tourism industry, which was affected by military operations in Ukraine.

Keywords: tourism industry, martial law, Russian-Ukrainian war, tourist infrastructure, post-war reconstruction program

До пандемії на Росію та Україну припадало 5% світових туристичних відправлень. Росія також займала 11-е місце у світі за кількістю туристів та сьоме місце за витратами. Конфлікт може загальмувати повільне відновлення туризму та додати невизначеності щодо майбутніх перспектив та інвестицій [2].

Постраждають і ширші ринки туризму. По-перше, через падіння впевненості у безпеці подорожей європейськими напрямками. Сполучені Штати є другим за величиною міжнародним ринком після Китаю та повільніше відновлюються після попередніх потрясінь. Бронювання рейсів у Європі впало на 23% за тиждень після початку війни, а кількість рейсів до Європи зі США скоротилася на 13%. Країни, розташовані близько до зони конфлікту, – Болгарія, Хорватія, Естонія, Грузія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина та Словенія – зіткнулися з падінням кількості бронювань на 30-50%.

По-друге, закриття російського повітряного простору збільшило час та витрати для багатьох компаній, що подорожують між Європою та Азією, перешкоджаючи далеким рейсам. Eurocontrol, європейський диспетчер повітряного руху, вважає, що обхід російського повітряного простору для польоту між Парижем і Токіо додає понад 1000 морських миль та 150 хвилин [3].

Навіть там, де туристи в принципі все ще хочуть і можуть подорожувати, зростання цін на пальне, продукти харчування та енергоносії знизить їхню купівельну спроможність та прибуток для стиснених підприємств сектору. Підприємства, у тому числі готелі, ресторани та туроператори, 85% яких складають малі та середні підприємства, вже перебували у нестабільному фінансовому становищі після двох важких років, коли вони вичерпали свої резерви та накопичили борги протягом тривалих періодів закриття. У багатьох зараз мало можливостей, щоб поглинути ці цінові шоки, особливо після того, як у багатьох країнах було скасовано заходи екстреної підтримки, які допомогли підтримати багато робочих місць та компаній під час пандемії.