Пішохідний туризм

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНДИВІДУАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Спортивно-оздоровчий та спеціалізований туризм”

на тему : «Пішохідний туризм» (г. Піп Іван)

для студентів спеціальності 242 “Туризм”

Напрям підготовки 24 “Сфера обслуговування”

Виконала студентка

ТУ-21 групи 2 курсу

Возна Сніжана Іванівна

Керівник Зубик Андрій Ігорович

«_____» _______________ 201_р.

Оцінка_________________________

ЛЬВІВ 2019

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………...............................3

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ.............5

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЯ ПО ТУРИСТИЧНОМУ РЕГІОНІ……...… 8

2.1. Картосхема маршруту……………………………………………..…8 

2.2. Варто подивитись на маршруті (туристичні об’єкти, пам’ятки природи)……………………………………………………………………...  .9

2.3. База даних оздоровчих та спортивних закладів розміщення, баз відпочинку, туристичних баз та закладів харчування……………………...11

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНЕ СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ………………………………………………………………. …...12

РОЗДІЛ 4. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ…………………………………………………………………….15

4.1. Правила поведінки під час походу………………………………….15

4.2. Перша медична допомога при травмуванні під час походу……….16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…20

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….21

ВСТУП

В Україні цей вид туризму є досить поширеним. Спортсмени-туристи для підвищення своєї кваліфікації виконують встановлені нормативи. Туристичні походи мають різні категорії складності, визначаються характером і кількість природних перепон, які має перебороти спортсмен-турист під час проходження маршруту, розробленого і затвердженого маршрутно-кваліфікаційними комісіями (МКК). Крім того, категорія складності визначається тривалість подорожі, протяжністю і складність маршруту, а також іншими специфічними чинниками [2, с. 28 – 29].

Пішохідні туристичні спортивні походи можна проводити в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний та гірський рельєф і на ній майже відсутні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів.

Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки в рівнинних районах України з березня до листопада, а при сприятливих умовах – упродовж року. Крим та Карпати – головні райони проведення пішохідних туристичних спортивних походів – є лісовими районами. Різноманітність перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом способів, техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів цими районами теж широкий – з ранньої весни до пізньої осені, а при сприятливих погодних умовах і взимку. Пішохідні походи Карпатами можуть здійснюватися з травня до жовтня. Однак треба пам’ятати, що у травні на високогір’ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо в нічний час. Найкращий час для пішохідних походів у горах Криму – з квітня до листопада.

При проведенні в обох гірських районах пішохідних походів взимку треба враховувати, що в цей час тут існують природні умови, які відповідають умовам районів складніших у туристсько-спортивному відношенні. У цей період у горах Карпат та Криму окремі ділянки (перевали) маршруту за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть відповідати категорійним ділянкам (перевалам), що вимагає переоцінки складності маршруту. Проведення зимових пішохідних походів має свої особливості, які в деяких випадках роблять такі походи складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у високогір’ї (зимовий сніг значно відрізняється від літнього снігу високогір’я). Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавин та паводків на ділянках району походу. Незважаючи на близькість населених пунктів треба враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації, коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла. Максимально можлива категорія складності в пішому туризмі в Українських Карпатах – третя, а в Кримських горах – друга [2, с.82 - 84].