Участь українських спортсменів в Олімпійських іграх 1952-1992 років

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМIЧНИ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Факультет мiжнародної економiки

Кафедра фізичного виховання

Участь українських спортсменів в Олімпійських іграх 1952-1992 років

(у складі збірної команди СРСР).

 (реферат)

Київ-2020

Змiст

Вступ

Основна частина

1. Олімпійський спорт в Україні до 1992 р.
2. Ігри ХV Олімпіади, Хельсінки, 1952 р.
3. Ігри ХVІ Олімпіади, Мельбурн, 1956
4. Ігри ХVІІ Олімпіади, Рим, 1960 р.
5. Ігри ХVІІІ Олімпіади, Токіо, 1964 р.
6. Ігри ХХІІ Олімпіади, Моква, 1980 р.
7. Ігри-XXIII  Олімпіада , Лос-Анжелес,1984 р.
8. Ігри- XXIV  Олімпіада, Сеул 1988 р. 
9. Ігри- XXV  Олімпіада, Барселона 1992 р. 
10. Спортсмени України на зимових Олімпійських іграх (після 1956 р.)

Висновок
Список використаних джерел

Вступ

        Олімпійські ігри є глобальним  явищем, що привертає увагу багатьох людей із різних куточків світу. Кожна країна, які б не мала політичні, соціальні або економічні проблеми, намагається бути представлена на цьому головному спортивному форумі. В умовах високої конкуренції на міжнародному та національному рівнях для переважної більшості спортсменів потрапляння до складу національних команд, участь в Олімпійських іграх є важливою подією в їхній спортивній кар’єрі.

Участь вихованців українського спорту в Олімпійських іграх 1952-1992 рр. слід розглядати як історичну спадщину олімпійського руху в Україні. Добре виступали спортсмени України на Олімпійських іграх , внесок спортсменів України в успіхи збірної команди СРСР був достатньо високим та стабільним. Відомими спортсменами, гордістю сучасного олімпійського руху стали такі спортсмени: гімнасти В. Чукарін, Б. Шахлін, легкоатлети В. Голубничий, В. Крепкіна, важкоатлет Л. Жаботинський, плавчиха Г. Прозуменщикова та інші.

 За радянських часів українські атлети продемонстрували найкращі результати, здивувавши увесь спортивний світ. Так, зокрема, вітчизняний спринтер Валерій Борзов у Мюнхені 1972-го року зламав усі існуючі стереотипи, вперше в історії Олімпійських ігор здолавши темношкірих атлетів на 100-метрівці та здобувши перемогу на двохсотметрівці.

 Олімпійський чемпіон 1988 року у Сеулі, діючий рекордсмен світу зі стрибків з жердиною Сергій Бубка є легендою українського спорту. Він встановив в 1994 році ще ніким не побитий світовий рекорд зі стрибків з жердиною – 6,14 м. Усього на рахунку спортсмена 35 світових рекордів.

         З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в Україні розвивався та зміцнював свою позицію в житті країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР.

         Великі досягнення в розвитку олімпійського спорту України належать таким відомим тренерам, як А. Мишаков, В. Петровський, А. Ялтирян, С. Колчинський, А. Бондарчук, І. Турчин, А. Дерюгіна, В. Смєлова та іншим

Основна частина

1. Олімпійський спорт в Україні до 1992 р.

До 1992 року, коли МОК був визнаний НОК України як самостійної незалежної держави, олімпійський спорт України був складовою частиною олімпійського руху Росії (до 1917 р.), а в подальшому – колишнього СРСР.

        На жаль, українських спортсменів не було серед учасників олімпійських змагань на Іграх I Олімпіади 1896 р. в Афінах.

        Не виступали спортсмени Росії й на іграх 1900 р. у Парижі та 1904 р. у Сент-Луїсі.

        На Ігри V Олімпіади 1912 р. в Стокгольмі пройшли відбір до збірної команди Росії лише такі українські спортсмени, як П. Заковорот та З. Купченко. Втішало те, що у команді Австрії стартував В. Понурський зі Львова, який був третім у попередніх забігах на 200 та 400 м .

        Відповідно до рішення Російського олімпійського комітету право на проведення Першої російської Олімпіади 1913 р. було надане Києву. Цього ж року був утворений Київський олімпійський комітет під керівництвом А. К. Анохіна. У ці роки в Україні нараховувалось біля 200 різних спортивних колективів, в яких займалося спортом близько 8 тисяч чоловік. Так, окрім кількох уже існуючих на той час спортивних товариств «Сокіл», «Орел», автомобілістів, туристів, повітроплавання, яхт-клубів, було створено гурток «Спорт», тенісний клуб, клуб любителів спорту, гімнастичне товариство «Російський богатир», київське спортивне товариство та ін.