Вплив організаційно-правової форми підприємства, структури та сфери діяльності на вибір амортизаційної політики

Вплив організаційно-правової форми підприємства, структури та сфери діяльності на вибір амортизаційної політики

Ефективне стратегічне управління процесом формування власних фінансових ресурсів підприємства вимагає розробки його амортизаційної політики, яка представляє собою складову частину загальної стратегії формування його фінансових ресурсів, що укладається в індивідуалізації рівня інтенсивності відновлення амортизованих активів з урахуванням специфіки їхньої експлуатації.

Благополучне використання результатів техніки і науки найбільшою мірою обумовлено напрямками і методами амортизаційної політики, яка впливає на створення економічних умов відтворення засобів праці. Відмінності між амортизаційною політикою і реальними процесами, що відбуваються в економіці, в результаті ведуть до спотворень в обороті основного капіталу, затримки введення нової і виведення техніки старого зразка. Тож, амортизаційна політика, що виконується в організації, впливає не тільки на рівень фізичного і морального зносу основних виробничих фондів, технічний рівень і ефективність виробництва, але і на значення собівартості продукції, податкових платежів в такій же мірі, як і на фінансові результати роботи підприємства.

Можна виділити наступні елементи формування амортизаційної політики підприємства: критерії віднесення об'єктів до основних засобів, оцінка первісної (відновлювальної) вартості об'єкта, методи обчислення амортизації. Для оцінки амортизації практика обліку використовує кілька критеріїв, таких як тривалість життя активу, обсяг виробничої діяльності, процентна ставка тощо.

Відповідно до даних критеріїв можуть бути виділені кілька методів амортизації. Найбільш відомі – лінійний метод, метод зменшення залишку та метод списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

У практичній діяльності підприємства особливе місце в процесах відтворення основних засобів належать методам прискореної амортизації. Методи прискореної амортизації основних засобів сприяють прискоренню процесу їхнього оновлення. Якщо порівняти з прямолінійним методом, вони передбачають більші розміри амортизації в перші роки експлуатації основних засобів, ніж в останні, з постійним зменшенням амортизаційних відрахувань протягом строку корисного використання.

На вибір амортизаційної політики, її формування та специфіку впиває організаційно-правова форма підприємства, його структура, а також ключові сфери його діяльності.

Наприклад, на сільськогосподарських підприємствах використовується в основному лінійний метод амортизаційних відрахувань. Тобто амортизація розподіляється рівномірно протягом усього строку використання. Амортизаційна політика сільськогосподарських підприємств виглядає приблизно наступним чином.

На сільськогосподарських підприємствах завжди дуже гостро стоїть проблема із застарілим обладнанням. У господарствах треба впроваджувати нові технології обробітку культур, а отже, для цього знадобиться нова техніка. Джерелами фінансування в цьому відношенні можуть бути: бюджетне фінансування, позики банків (довгострокові), амортизаційні відрахування, прибуток, що знаходиться в фондах спеціального призначення. Позикові джерела в даний час – не найкращий вихід із ситуації, так як відсотки по кредитах дуже великі і потрібно обов'язково робити заставу або забезпечення кредиту. Тож, основним (хоча і не завжди наявними) джерелом фінансування інвестицій є прибуток і амортизація (яка є завжди). Однак при збільшенні норм амортизації буде збільшена собівартість, а отже і ціна, що знизить конкурентоспроможність продукції і не дозволить її повністю реалізувати.  Таким чином, удосконалення амортизаційної політики має бути направлено на зниження собівартості та пошук такого методу нарахування амортизації, який привів би до зниження витрат на утримання основних засобів.