Утворення суду присяжних в ланці судової системи України

Циклова комісія правових дисциплін

ІНДИВІДУАЛЬНЕ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з предмета: «Кримінальний процес»

на тему: «Утворення суду присяжних в ланці судової системи України»

Курс  ІV                  Група    ПР-11

Викладач: Кобзар В.В.

Робота захищена з

оцінкою_____________

«____» ___________20___р.

___________Голова комісії

___________Член комісії

Чернігів, 2023

ВСТУП

Актуальність проблеми. Однією з трьох державних ланок державної влади в Україні являється судова влада. Її діяльність спрямована на забезпечення захисту прав людини, соціальної стабільності та законності, що регулюється виключно правовими нормами. Судова влада є незалежним інститутом, що зобовˈязаний діяти на засадах Конституції України і законах України. Захист прав та свобод  обумовлений чіткою організацією і функціонуванням судової влади.

Однією з передумов формування демократичної правової держави в Україні є належний рівень законодавчого забезпечення процесу залучення представників народу до здійснення кримінального судочинства. В Конституції України закріплені норми, які забезпечують народовладдя і можливість здійснення правосуддя судом присяжних.

Метою дослідження є дослідження утворення суду присяжних, його історія та засади.

Історично суд присяжних започаткувався в Англії як інститут завдяки поєднанню англосаксонських і французьких правових звичаїв. Запровадження інституту присяжних в ряді європейських держав відбулося протягом кінця XVIII ст. – першої половини XIX ст. Проте Франція стала першою державою,  що запропонувала даний інститут, саме там була утворена нова континентальна модель, що мала специфічні риси, які відповідали вимогам континентального права [1].

В Україні було запроваджено інститут суду присяжних з прийняттям Конституції, норми якої – ст. 124 й ст. 127 – закріплюють таку безпосередню форму народовладдя, як можливість здійснення правосуддя судом присяжних. [2] Традиційно суд присяжних розглядається як один з найдемократичніших інститутів, перевагами якого є широка колегіальність, менший ризик допущення судової помилки, більша незалежність, гласність, посиленість змагальності, усунення бюрократичного духу.

Світова юридична практика визначає дві моделі суду присяжних, а саме: американську і європейську. Американською передбачено, що присяжні засідателі у нарадчій кімнаті самостійно без участі професійного судді вирішують питання факту та виносять вердикт про вину або невинуватість підсудного. Цей вердикт є обов’язковим для судді. Професійний суддя у такому процесі вирішує тільки правові питання і встановлює міру покарання. Європейська модель кардинально відрізняється від попередньої, адже правові питання фактично вирішуються суддями-професіоналами із представниками народу.

 Перші основи практичної реалізації конституційних положень заклав Закон «Про судоустрій України», прийнятий 7 лютого 2002 року. Законодавцем було визначено відповідний спосіб формування списків присяжних, вимоги до кандидатів у присяжні засідателі, підстави й порядок їх звільнення від виконання обов’язків, гарантії незалежності й недоторканності (ч. 2 ст. 72), умови матеріального забезпечення присяжних (ч. 3 ст. 72) [3].

Відповідно до цього закону, в Україні передбачена англоамериканська модель суду присяжних. Вона на відміну від європейської моделі, чітко розмежовує повноваження професійного судді і журі присяжних.

З прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453 – VI було добре зрозуміло, що вичерпані можливості запровадження суду присяжних в Україні, оскільки законом передбачено лише, що стосується присяжних[4].

 Статтею 50 передбачено:

1. у ч. 1. Судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці, народні засідателі та присяжні мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.
2. у ч. 4. Посвідчення народних засідателів, присяжних підписує голова суду, в якому народний засідатель, присяжний здійснює правосуддя.

Ч. 2 Статті 62 передбачає, що за народними засідателями і присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем чи присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу.