Щодо професiйноi компетенцii членiв виборчих комiсiй в умовах децентралiзацii

Артур Ропан , аспірант кафедри публічного управління та адміністрування

Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України,

помічник-консультант народного депутата України.

ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЧЛЕНІВ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ

В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Сучасна модель демократії та особливості народовладдя в країні обумовили формування інституту виборчого процесу у якому вибори проводяться як багатоетапний юридичний процес. У ньому організаційні та матеріально-технічні труднощі бере на себе державна влада з частковим залученням організаційного потенціалу органів місцевого самоврядування. Та основний тягар несе система виборчих комісій, що має складну політико-правову природу та достатньо широке коло завдань [1, с. 11]. Тому в Україні перед кожними виборами постає питання: хто і як буде їх проводити. Законодавці та експертне середовище шукають нові підходи до регулювання процесу формування та практичної діяльності виборчих комісій, але проблема досі залишається у політичному порядку денному. Невирішеність проблеми визначається двома основними причинами. По-перше, у політичних елітах досі не сформувались цивілізовані практики проведення виборчих кампаній, а тому навіть найкращим законодавчим новаціям буде надзвичайно складно довести свою ефективність. По-друге, в світі немає уніфікованих підходів до засад формування та функціонування виборчих органів, а тому національній політико-правовій системі в цьому питанні  треба шукати свій шлях. [4, с. 14].

Оскільки вибори до представницьких органів влади становлять фундамент демократичної держави, а забезпечення європейських стандартів організації виборчого процесу та «якість» виборчого законодавства є одним з ключових питань в організації майбутніх виборів, то довіра до їх організаторів, зі сторони учасників та виборців і суспільства в цілому є важливим питанням. При цьому особлива роль має відводитися організації навчання їх членів і належному інформаційно-методичному забезпеченню їх роботи [2].

Але, залишається «туманною» і неоднозначною ситуація щодо осіб, які претендують на посади членів дільничних комісій. Виборчі закони неоднозначно встановлюють цензові вимоги до осіб, які претендують на посаду члена вказаної категорії виборчих комісій. Особливо це стосується вимог освітньо-професійного характеру. Як результат, національна правова система доручає забезпечення організації і проведення первинного інституту демократії особам без належної освіти, підготовки та кваліфікації, що неодноразово відзначають провідні фахівці-правознавці та самі організатори виборів.

Відомо, що результати виборів цілком залежать від професійності роботи виборчих комісій, тому що вони виконують найважливіші функції у виборчому процесі – організація і проведення виборів, забезпечення достовірності та легітимності встановленого результатів голосування. Як показали усі попередні вибори, у багатьох нетипових ситуаціях ефективна організація роботи виборчої комісії залежить від професійного досвіду і компетенції її складу. Досить часто до складу цих комісій потрапляють особи, які не мають відповідної підготовки, достатнього рівня кваліфікації, досвіду роботи, а отже неспроможні виконувати свої обов’язки на належному рівні, що спричиняє численні порушення закону, скарги, судові процеси.

Насамперед, слід звернути увагу на задекларований у ЗУ «Про місцеві вибори» принцип формування складу виборчих комісій за поданням політичних партій, які не несуть практичної відповідальності за якісний склад цих комісій, а також за роботу своїх представників [5]. Занепокоєння щодо ефективної роботи виборчих комісій викликає відсутність норм закону щодо граничного строку направлення подання про зміну членів у складі виборчих комісій. Отже, це як і раніше призведе до численних змін у їх складі до самого дня голосування, а це, звісно, негативно вплине на їх роботу.