Дипломатія в діяльності Бориса Немцова

Есе на тему:

«Дипломатія в діяльності Бориса Немцова»

На основі автобіографічної праці «Сповідь бунтівника»

Виконав:

студент ІІІ курсу, групи Мв-31

Ступак Василь

Борис Немцов – це видатний політичний діяч, один з небагатьох російських демократичних політиків. Його головними принципами завжди були: лібералізація, свобода слова, чесність перед собою та відповідно перед своїми виборцями, а головне прозорість усіх дій.

Політична кар’єра Бориса Єфимовича розпочалася з невинної, на перший погляд, статті у 1987 році до газети «Нижегородский робочий», де він засуджував подачу гарячої води в комунальні житлові системи на пряму від експериментальної Горковської атомної тепло станції. Варто зазначити, що на момент написання статті він вже два роки як був кандидатом фізико-математичних наук. Борис Немцов, навіть, не очікував на таку надзвичайну реакцію з боку населення, адже він отримав близько 1500 листів підтримки від найрізноманітніших людей.

Немцов розпочав громадський рух «За ядерну безпеку». Отримавши величезну підтримку від населення, у 1990 році він став депутатом РСФСР в Горковському національно-територіальному окрузі. У результаті вдалої виборчої кампанії він познайомився з Борисом Єльциним. З часом він став «довіреною особою» Єльцина в Горківській області. Після розпаду СРСР Бориса Немцова назначають першим губернатором Нижегородської області, на той момент йому було всього 31 рік. Ось так і розпочалася його кар’єра у великій політиці.

Варто пам’ятати, що історія політики Російської Федерації була і залишається сповненою корупції, змов, кумівства та цензури. Саме в такому середовищі довелося все своє життя до 27.02.2015 року боротися Борису Немцову.

Після отримання посади губернатора йому довелося в першу чергу завойовувати повагу директорів заводів, керівників різноманітних структур, колгоспів тощо. Тому його радник Іван Скляров, який був досвідченим радянським політичним діячом, порекомендував «подружитися» з кожним особисто, що означало разом випити горілки. Лише заводів в області було приблизно 500, а колгоспів 750 шт. Як пише сам Борис Єфимович: «Через рік я став опухати. Великим зусиллями вдавалося мені вставати зранку, погіршилася пам’ять, почалися проблеми з мовою, а також важко давалося прийняття важливих рішень». У зв’язку з такими результатами Немцов відмовився від такої стратегії. Проте, зважаючи на його тісну співпрацю з Борисом Миколайовичем на посаді і Прем’єр міністра, і Міністра палива і енергетики Російської федерації, було чимало курйозів через вживання алкоголю.

«Раніше у СРСР чиновникам та політикам без алкоголю неможливо було вижити, а непитущий просто не міг побудувати кар’єру». П’янство було невід’ємною частиною етикету та радянської форми дипломатії. Другим по важливості атрибутом були подарунки. Коли виникла суперечка між Нижегородською областю та Чуваською республікою щодо розширення водосховища, Іван Скляров порекомендував Борису Немцову для більш вдалого розв’язання суперечності привезти Єгору Гайдару до Москви подарунків: 1 ящик горілки, повну дорожню сумку червоної та чорної ікри і Городецький розпис. Після успішних переговорів вони заносять всі «подарунки» до кабінету, як на зло в цей момент рветься дорожня сумка і вся ікра розсипається по кабінету. «Це був останній раз, коли я так принижувався і ходив з подарунками до керівництва» - коментує цю ситуацію Б. Немцов.

Також характерною рисою того часу був строгий дипломатичний протокол, який одного разу порушив Борис Немцов за що і був сильно критикованим у ЗМІ. Борис Єфимович їхав як завжди на роботу. У той день було 35 градусів по Цельсію, тому Немцов був у вільних білих штанях. Раптом у дорозі йому телефонує Чорномирдін і говорить,