Міжнародно-правова відповідальність держав

Курс: МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО

Тема: «Міжнародно-правова відповідальність держав» Завдання: Меморіал від імені держави

Будь ласка, напишіть Меморіал від імені уряду відповідної держави. Приклади Меморіалів можна знайти на веб-сайті Міжнародного Суду, http://www.icj-cij.org/ для кожної із справ за посиланням "Written proceedings" . У Вашому Меморіалі немає необхідності писати окремі розділи на зразок Зміст, Обставини справи, юрисдикція і резюме аргументів. Будь ласка, не перевищуйте межу в 2000 слів (мінімум 1000 слів).

Студенти, чиї прізвища починаються з A-М, будь ласка напишіть Меморіал від імені держави - заявника (Маросленд).

Студенти, чиї прізвища починаються з Н-Я, будь ласка напишіть Меморіал від імені держави - відповідача (Ламарстан).

Меморіали повинні бути надіслані викладачу на електронну пошту ptashnykirina@gmail.com до 25 жовтня 2021року до 12:00 год. !!!!!!

Структура письмової роботи – нагадує структуру есе. Не забувайте використовувати для підтвердження кожного з аргументів відповідні нормативні акти, а також Статті про міжнародну відповідальність держав за протиправні діяння (дозволяється з коментарями). Плагіат заборонений. Неналежне оформлення посилань або оформлення посилань із порушенням вимог – не допускається.

В кінці Ваша робота повинна бути підписана Вашим підписом.

УМОВИ ЗАВДАННЯ

Справа стосовно Річки Умаргела

1. Умаргела (означає - чиста вода) є річкою, яка бере свій початок у горах Лармастан і витікає в Південному морі, що проходить через Маросленд. Загальна протяжність річки становить 1200 км. Перед будівництвом Лулабекі-Дам (див. нижче, пункти 10-11), річка мала середній рівень викиду води 4000 м3 / с. Річка має два джерела, обидва знаходяться в Лармастані, які з'єднуються поблизу невеликого гірського селища під назвою Партура. Гирло річки знаходиться поруч Крумадо, столиці Маросленд і її найбільшого порту.
2. Лармастан і Маросленд є колишніми колоніями Белрагії і Імпералії відповідно. Лармастан була колонізована в 1846 і Маросленд в 1874 році. У той час обидві колоніальні території були заселені різними, в основному кочовими, племенами. Тільки два племена були осілими: Філумарга і Мангірізо . Колишні племена оселилися на початку своєї історії на берегах ріки Умаргела в Ламарстані . Сьогодні члени цього племені в першу чергу проживають в регіоні , відомому як Умаргазо , що означає «з великою кількістю води». Хоча вони виробили ресурси до існування і адаптовані до сучасного способу життя, давні релігійні обряди цього племені збереглися до сьогодні. Філумарга в деякій мірі зв’язані з Мангірізо. Існує тісна етнічна схожість і їхні мови

досить близькі, так що вони розуміють один одного. Мангірізо проживають в основному на берегах Умаргела в Маросленді, де вони утворюють найбільше плем'я . Дві наші держави – Лармастан та Маросленд межують з іншими двома країнами – Румарінією та Лорією.

1. У 1905 році дві колоніальні держави уклали договір про управління річкою Умаргела. Статті з 1 по 5 цього договору , який носить ім'я Договору про річку Умаргела, передбачає :

1. . Будь-яке використання вод у річці Умаргела не повинно порушувати природні та історичні права Маросленду у водах Умаргела і його вимоги щодо сільськогосподарського розширення.
2. . Будь-який розвиток водних ресурсів після дати ратифікації не повинен здійснюватись таким чином , щоб негативно позначитись на управлінні потоком в річці Умаргела для зменшення боротьби з повенями.
3. . У разі збільшення кількості води, вибраної (видобутої) Ламарстаном, Імперіалія повинна бути належним чином повідомлена і повинні бути надані запевнення стосовно охорони інтересів Маросленду .
4. . Протягом кількох місяців з квітня по жовтень , Ламарстан може, з урахуванням статей 1 і 2 цього Договору, відвернути воду з Умаргели з метою створення водосховища для забезпечення постійного живлення впродовж року .
5. . Протягом кількох місяців з листопада по березень , подальші використання води повинні бути схвалені урядом Імперіалії або його губернатором в Маросленді.

1. Белрагія, щойно програла війну проти Імперіалії, і в неї не було альтернативи, що і призвело до погодження з умовами договору. В іншому випадку – вона б втратила свою колонію Ламарстан, яка б відійшла до Імперіалії. Договір про річку Умаргела був ратифікований обома країнами 30 квітня 1905.
2. До середини 20-го століття, території Ламарстану і Маросленду залишалися під колоніальним пануванням. Не зважаючи на красиві краєвиди, в тому числі наявність дуже великих водоспадів Ламарстан завжди залишався досить слаборозвиненою країною. Колоніальна держава практично не мала зацікавленості у розвитку країни. Окрім того , поразка у війні була занадто дорогою для Белрагії , тому згодом їй не вистачало коштів, щоб інвестувати в Ламарстан. Ситуація в Маросленді разюче відрізнялася. Близько тисячу років в країні вирощували рис у великих масштабах біля річки Умаргела і в цих цілях було встановлено складну іригаційну систему для підтримки рисових полів. Рисові поля традиційно відіграють важливу роль в громадському і культурному житті племені в Маросленді. На додаток до великого виробництва рису, економіка країни залежала від гавані, розташованій в гирлі річки Умаргела. Її стратегічне положення викликало інтерес в Імперіалії, яка здійснювала фінансову підтримку, будівництво гавані та іригаційних систем з часу як вона колонізували територію Маросленду.
3. Після Другої світової війни, обидві країни вступили в процес деколонізації. Як і слід було очікувати, деколонізація Маросленду розвивалася досить гладко. Завдяки вже існуючим інфраструктурам та місцевому самоврядуванню, шлях до незалежності Маросленд не викликав майже ніякого кровопролиття. Країна отримала повну незалежність 19 січня 1954. Імперіалія ще інвестує великі суми грошей в Маросленд, як через приватний сектор, так і у вигляді допомоги на розвиток.
4. У 1958 році Ламарстан розпочала свою боротьбу за незалежність. Белгарія, відновивши міжнародний вплив після поразки у давнішній війні, відмовилася надати незалежність Ламарстану. Тільки після серйозного тиску з боку ООН, а також сусідніх держав, розуміючи, що це є ризиком міжнародної ізоляції, Белгарія здалася і покинула Ламарстан, в результаті чого утворився вакуум влади. Розпочалась жахлива громадянська війна, що викликала загибель третини населення через реальні бойові дії та від голоду та насильницьких переселень. Генерал Сафір став

переможцем в 1964 році, і встановив диктаторський режим. Багато з кочових племен були змушені відмовитися від своїх традицій і оселитися в спеціально відведених місцях.