Соцiологiчне дослiдження проблематики пiратства в Украiнi

Секція: Цивільне право та процес, сімейне право, житлове право, міжнародне приватне право                                                         

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ ПІРАТСТВА В УКРАЇНІ

Власенко А. А., студентка,

Навчально - науковий юридичний інститут

Національний авіаційний університет, м.Київ

                      Науковий керівник: Шуст Н.Б, д. с. н., професор

Масове користування інтернет мережами породжує не тільки нові можливості, а й низку проблем щодо ефективного й правомірного захисту та охорони прав інтелектуальної власності. Проблема піратства є актуальною у всіх країнах світу. Щорічний обіг продукції приватного спрямування без згоди правовласника налічує мільйони доларів, не зважаючи на всі спроби побороти піратство. Поширення Інтернет піратства відбувається завдяки таким чинникам як:

-  розвиток Інтернет технологій – Інтернет стає більш швидким та якісним; 

-  збільшилася Інтернет аудиторії. Наприклад, в Україні в 2015 році доступ до всесвітньої мережі мали 21,8 млн. користувачів і їх кількість зростає з року в рік; 

-   недосконалість законодавчої бази та відсутність дієвого механізму впливу на порушників авторського права і суміжних прав.

 Але слід зазначити, що все ж таки світова спільнота розробляє дієвий механізм захисту авторського права. На це спрямовані такі нормативно-правові акти та законопроекти як:

- Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (1601-VIII) 23.03.2017 – повторно прийнятий Верховною Радою з урахуванням пропозицій Президента;

-   Директива ЄС «Про електронну комерцію» № 2000/31/ЕС від 08.06.2000 року;

-   Закон HADOPI, Франція, 2009;

-   Digital Millennium Copyright Act (DMCA), США, 1998;

-   SOPA (Stop Online Piracy Act), який знаходиться на розгляді в Палаті
     Представників США з 26.10.2011;

-   ACTA – The Anti-Counterfeiting Trade Agreement

Сучасний стан Інтернет піратства та боротьби з ним, на сьогоднішній день, характеризуються тим, що період (вікно) між першим виходом фільму в кінотеатрах і появою піратської версії фільму в Інтернеті в 4-му кварталі 2016 року була 8,5 днів, а у 4-му кварталі 2015 року – 13,5 днів, тобто став меншим.

Станом на початок 2017 року кількість користувачів піратських сайтів з он-лайн посиланнями (streaming video link sites), відносно  3-ому кварталу 2016 року, зменшилася на 17,6% - тобто 59,6 млн. користувачів найбільш розвинених 10 сайтів проти 72,4 млн. Але кількість користувачів сайтів, які дають можливість он-лайн перегляду (streaming cyberlocker sites) за цей період виросла на 15,8% – 99,6 млн. на кінець грудня 2016 року замість 86,0 млн. на кінець серпня 2016. Кількість користувачів популярних сайтів, на яких можливо завантажувати файли з аудіовізуальними творами (direct download link sites) зменшилась на 13,4% у період 4-го кварталу 2016 року (з 15 млн. до 13 млн.). В той же час кількість користувачів файлообмінних сайтів збільшилася – 72,8 млн. на кінець 2016 року замість 68,7 млн. у період 3-го кварталу цього ж року.

Для поліпшення соціальних показників питання піратства в Україні , ВРУ ухвалила для редакції лобійований «КіноКраїною» законопроект 3081- д, що в основному передбачає про те, що:

- державна підтримка надається суб'єктам кінематографії незалежно від форм власності;

- державна підтримка кінематографії здійснюється за рахунок коштів Державного фонду підтримки кінематографії України (далі – Фонд), яким управляє Держкіно.

- виробництво телесеріалів може підтримуватися за рахунок безповоротної державної субсидії, обсяг якої не може перевищувати 50% від загальної кошторисної вартості виробництва телесеріалу;

- отримати субсидію на виробництво фільму та серіалу можуть лише національні фільми, а на повернення частини витрат можуть претендувати лише фільми, які пройшли культурний тест. Під час демонстрування національного фільму в Україні  репліки мають бути дубльовані або субтитровані українською мовою;

- телерадіоорганізації та інші демонстратори фільмів зобов’язані здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб’єктами кінематографії України: до 1 січня 2022 року – щонайменше 15% від загального щомісячного часу демонстрації фільмів, а після 1 січня 2022 року – щонайменше 30% від загального щомісячного часу демонстрації фільмів;