Правові основи оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності

Правові основи оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності

У сучасних умовах питання прав людини та захисту свободи, життя, здоров'я, честі, гідності, недоторканності та безпеки набувають особливого значення. У процесі визначення змісту і методів діяльності правозахисних організацій, таких як українська адвокатура, необхідно узагальнити і підтвердити можливість використання в Україні найкращих результатів, отриманих теорією і перевірених практикою.

Світовий досвід адвокатської діяльності узагальнено в підсумковому документі VIII Конгресу 00Н із питань запобігання злочинності, що відбулася в серпні 1990 року. Основні правила щодо ролі адвокатів, засновані на принципах Статусу ООН, Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні права та низки інших загальновизнаних документів, передбачають, що ефективні адвокати, які консультують та допомагають усім особам, які їх потребують, у судах, трибуналах та адміністративних органах. докладно описує усі аспекти діяльності адвокатів, їх права, обов'язки та обов'язки урядів, судових та адміністративних органів, з метою забезпечення.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також Статутом адвокатури і ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності.

Відповідно до cт. 4 закону «Пpo адвокатуру тa адвокатську діяльність» адвокат надає правові послуги індивідуально або через адвокатське бюро, яке є організованою юридичною службою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність як приватна особа, є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до Податкового кодексу, самозайнята особа - це фізична особа - підприємець або платник податків, який провадить незалежну професійну діяльність та не є працівником під час провадження такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Самозайняті особи реєструються в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Для реєстрації необхідно подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом) або через уповноважену особу до територіального органу Державної податкової адміністрації за місцем постійного проживання (ч. 65.3 ст. 65 Податкового кодексу України). Фізичні особи, які зареєстровані як підприємці та здійснюють незалежну професійну діяльність, реєструються в адміністрації як фізичні особи-підприємці із зазначенням, що вони здійснюють незалежну професійну діяльність.

Довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом на певний строк, якщо у свідоцтві про реєстрацію або іншому документі (наприклад, ліцензії, сертифікаті) зазначено такий строк. Свідоцтво підтверджує право особи на здійснення незалежної професійної діяльності (ч. 65.7 ст. 65 Податкового кодексу України).

Особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з такою діяльністю, у паперовому та/або електронному форматі, включаючи електронні шафи (ч. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України).

Доходи від провадження незалежної професійної діяльності оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, подають податкову декларацію за звітний рік відповідно до IV  розділу Податкового кодексу України у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Крім доходів від незалежної професійної діяльності, у декларації мають бути зазначені інші доходи, джерелом яких є Україна, та іноземні доходи.