Розробка заходiв забезпечення розвитку публiчно-приватного товарообiгу

РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ТОВАРООБІГУ

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень        3

Вступ        4

Розділ 1. Поняття та сутність публічно-приватного партнерства        7

1.1 Визначення публічно-приватного партнерства        7

1.2 Основні принципи та принципи публічно-приватного партнерства        13

Розділ 2. Законодавча база публічно-приватного партнерства в Україні        19

2.1 Практичний досвід впровадження публічно-приватного партнерства в Україні        19

2.3 Заходи щодо забезпечення розвитку публічно-приватного партнерства в Україні        30

2.4 Аналіз сучасного стану публічно-приватного партнерства в Україні        32

Розділ 3. Підвищення ефективності законодавчої бази публічно-приватного партнерства        36

3.1 Стимулювання інвестицій в публічно-приватне партнерство        36

3.2 Розвиток механізмів моніторингу та контролю за реалізацією проектів публічно-приватного партнерства        42

Висновки        47

Список використаних джерел        49

Додатки        56

Перелік умовних скорочень

PPP, ППП – Публічно-приватне партнерство.

СНД – Співдружність незалежних держав.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи – НДДКР.

Сполучені Штати Америки – США.

АТ – акціонерні товариства.

LCC – Life Cycle Contracts.

PFI – Private Finance Initiative.

Вступ

Актуальність даної роботи обумовлена інноваційними процесами, які відіграють ключову роль у контексті розвитку економіки України. Необхідність впровадження передових форм, методів та технологій, досягнень науково-технічного прогресу в соціально-економічний простір, а також законодавче забезпечення економічних інтересів України у сфері публічно-приватного партнерства підтверджується.

        Різні аспекти співпраці між владою та бізнес-структурами досліджені зарубіжними вченими М. Мейером, Дж. Чоу, Альбертом Н. Лінком та іншими. Питання організації публічно-приватного партнерства, визначення його сутності та особливостей застосування національними вченими-економістами, дослідниками з державного управління, такими як Білоус А.О., Бутенко Н.В., Зубченко В. П., Кредісов А.І., Макаров І.Н., Оленцевич Н.В., Павлюк К.В., Петрина Л. Л., Полякова О. М., Сидорчук О. О., Тараш Л.І., Шевченко Б. О. та іншими, знаходиться у центрі уваги.

Хоча проблематика публічно-приватного партнерства залишається актуальною і потребує наукового обґрунтування напрямів вдосконалення правового регулювання цього інституту. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що утворюються під час формування та реалізації публічно-приватного партнерства. Предметом дослідження є розвиток, сучасність і напрями вдосконалення правового регулювання публічно-приватного партнерства в Україні.

Метою роботи є на основі аналізу нормативно-правової бази, господарсько-правової та цивільно-правової доктрини, узагальнень юридичної практики застосування форм публічно-приватного партнерства здійснити визначення сутності публічно-приватного партнерства, визначити особливості розвитку та сформулювати наукові рекомендації та пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері публічно-приватного партнерства.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. визначення сутності та теоретико-методологічних основ публічно-приватного партнерства з метою окреслення існуючого кола правового регулювання досліджуваного інституту;
2. аналіз та характеристика особливостей розвитку та сучасного стану публічно-приватного партнерства в Україні;
3. формулювання пріоритетних напрямів вдосконалення правового регулювання публічно-приватного партнерства в Україні.

Методологічною основою дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових, приватно-наукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, які використовуються для вирішення поставлених завдань.

Структурно-функціональний метод дозволив проаналізувати деякі особливості змісту нормативно-правових актів стосовно структурного поділу правових норм та відображення в них форм публічно-приватного партнерства. Історико-правовий метод сприяв дослідженню особливостей розвитку зазначеного інституту; статистичний – при аналізі статистичних даних діяльності державних органів у сфері публічно-приватного партнерства.