Адмiнiстративний договiр: рiзновид адмiнiстративного акта чи окрема форма публiчного управлiння?

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДОГОВІР: РІЗНОВИД АДМІНІСТРАТИВНОГО АКТА ЧИ

ОКРЕМА ФОРМА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ?

Темою нашої доповіді є: Адміністративний договір: різновид адміністративного акта

чи окрема форма публічного управління?».

В ході постійної трансформації та в результаті проведення численних реформ

сучасна система публічного управління зазнала значних змін й істотно відрізняється від

тієї, що існувала на початку становлення України як правової демократичної держави.

Важливим кроком для приведення засобів та методів публічного управління у

відповідність з новими демократичними умовами стала відмова від здійснення

управлінської діяльності за допомогою винятково односторонньо-владних розпоряджень

та впровадження в державне управління договірних форм. Але з огляду на новизну і

специфічність для публічного управління таких форм, в науковій літературі й досі

точаться дискусії з приводу визначення їх сутності. Цим визначається актуальність

запропонованої нам теми.

Ця проблема вивчалась в працях таких вчених як У.Апельт, О.В.Джафарова,

Р.О.Куйбіда, В.І.Новосьолова, А.А.Савостін, В.С.Стефанюк, Ю.А.Тихомирова,

Ц.А.Ямпольська та інших.

Для розгляду запропонованої нам проблеми треба перш за все визначитись в

основних термінах.

Термін “публічне управління” (англ. public management), який замінив термін

“публічне адміністрування” (англ. public administration), вперше використовував

англійський державний службовець Десмонд Кілінг у 1972 р. Програма розвитку ООН

послуговується визначенням, запропонованим американським ученим Джеєм

М.Шавріцом у Міжнародній енциклопедії державної політики та адміністрування:

“Публічне управління – це галузь практики та теорії, яка є ключовою для публічного

адміністрування та зосереджена на внутрішній діяльності державних установ, зокрема

на вирішенні таких управлінських питань, як контроль, керівництво, планування,

організаційне забезпечення, забезпечення інформаційними технологіями, управління

персоналом, та оцінка ефективності” Не важко помітити, що у терміні «публічне

управління» складова «публічне» є похідною від принципу поділу права на публічне і

приватне, а отже звідси публічне управління – це управлінська діяльність в сфері

публічно-правових відносин. Ця управлінська діяльність здійснюється органами

публічного управління, тобто органами державної влади і місцевого самоврядування,

центральне місце серед яких при здійсненні цієї функції займає вертикаль виконавчої

влади.

Стосовно форм публічного управління, то у загальнонауковому розумінні під

формою розуміють (від. лат. forma) «контури, зовнішній вираз сутності». Основними

формами діяльності органів публічного управління виступають правова та організаційна.

Різниця між ними в тому, що правові форми породжують юридичні наслідки, а

організаційні – ні. За характером і правовою природою форми адміністративного права

(публічного управління) поділяються на такі види: 1) видання адміністративних

(підзаконних нормативно-правових і індивідуальних) актів; 2) укладення

адміністративних договорів; 3) вчинення інших юридично значущих адміністративних

дій; 4) здійснення матеріально-технічних операцій. Вже з цього поділу можна зробити

висновок, що адміністративний договір не є різновидом адміністративного акту, а є

самостійною формою публічного управління. Але специфіка адміністративних договорів

така, що породжує питання стосовно того, а чи є вони взагалі то за своєю суттю