Частковий надрив медіальної зв’язки колінного суглоба
Автор: Надія Володимирівна Боднарюк • Май 22, 2020 • История болезни • 1,948 Слов (8 Страниц) • 419 Просмотры
Індивідуальна програма реабілітації
Основний діагноз:
Частковий надрив медіальної зв’язки колінного суглоба
Виконала
Студентка групи
Семенюк Альона Романівна
Паспортна частина: Каланов Петро Валентинович 20.06.1945 (75 років).
Основний діагноз: Частковий надрив медіальної зв’язки колінного суглоба
І. Дані реабілітаційного обстеження: набряк, гематома в ділянці ушкодження, за даними рентгенологічного обстеження спостерігається зовнішній люфт (проміжок) гомілки, деформація коліна (вальгусне пошкодження).
1. Скарги: гострий біль в колінному суглобі лівої ноги, порушення функції суглоба, хрускіт, нестійкість колінного суглоба, невпевненість при ходьбі.
2. Анамнез захворювання: тривалий дефіцит сили м’язів стегна, раптова травма коліна (падінні зі сходів), період іммобілізації (3 день).
3. Дані загального огляду : загальний стан задовільний, підвищена частота дихання (32 дих.рухів/хв.), незначно підвищена частота серцевих скорочень (110 уд./хв.), скаржиться на збільшення ваги, діарею, скарг з боку сечовидільної, статевої систем немає, підвищена пітливість, розхитаність суглобів, ІМТ = 29,8 (зріст = 185 см, вага = 102 кг).
4. Дані неврологічного огляду: часткове послаблення колінного рефлексу на лівій нозі, порушення функції ходи, зниження сили м’язів, чутливість у нормі.
5. Дані фізіотерапевтичного тестування: за тестом Ловетта (оцінювання сили та тонусу м’язів) – 2 бали (виразне напруження м’язів і здатність виконати рух без допомоги фізтерапевта, без сили тяжіння), за шкалою Ашфорта (оцінювання спастичності) – 0 балів (немає підвищеного тонусу).
II. Реабілітаційні цілі: максимальне збільшення об’єму та амплітуди рухів в колінному суглобі лівої ноги, відновлення функції ходьби, зменшення періоду іммобілізації, попередження утворення застійних явищ, зменшення болю та максимально можливе зменшення ваги для зниження навантаження на суглоб, забезпечення технічними засобами реабілітації для полегшення пересування та самообслуговування.
ІІІ.Реабілітаційне втручання:
1.Кінезотерапія |
|
2.Масаж |
|
3. Фізіотерапія |
|
5. Дієтотерапія |
|
Кінезітерапія – це напрямок фізичної реабілітації, який передбачає виконання активних і пасивних рухів, певних вправ лікувальної гімнастики та роботи на тренажерах для досягнення конкретного терапевтичного результату.
ЛФК
Лікувальна фізична культура – це метод лікування, що полягає у застосуванні фізичних вправ і природних факторів для хворої людини з лікувально-профілактичними цілями.
При травматичних ушкодженнях коліна розрізняють три періоди застосування ЛФК:
- І період – іммобілізаційний, або період вимушеного положення ;
- ІІ період – післяіммобілізаційний, або функціональний;
- ІІІ період – тренувальний, або відновний.
Завдання ЛФК у цей період полягають у:
- завершення процесів регенерації ушкоджених тканин та відновлення функцій колінного суглоба;
- подальша профілактика атрофії м'язів та контрактур суглоба;
- відновлення правильної ходи.
На заняттях лікувальною гімнастикою використовуються різні вихідні положення. В заняття включаються 25% дихальних вправ та 75% загальнорозвиваючих та спеціальних. Темп виконання вправ: повільний і середній - для м’язів стегна; швидкий - для м’язів гомілки та стопи. Амплітуда рухів – середня.
...