Гормон росту

Зміст

Вступ

1. Соматотропін або гормон росту

2. Регуляція росту

3. Фізіологічні і біохімічні ефекти

4. Функції гормону роста

5. Дифіцит соматотропіну

6. Надлишок гормону росту

Список використаної літератури

Вступ

Людина приходить в цей світ найчастіше з вагою не більше 4 кг і зростом 50-52 см. Протягом життя дані параметри міняються, за що несе відповідальність гормон росту, або соматотропін (соматропін). Перш ніж познайомитися з особливостями впливу даного гормону на людський організм, звернемося до історії його відкриття.

Гормон росту був відкритий в 20-х роках 20 століття, а в 1944 році отримано в кристалічному вигляді з гіпофіза тварин. Соматотропін людини був виділений в 1956 році, а в 1958 році був введений дитині, в організмі якого він не вироблявся. В результаті проведеної терапії дитина почала рости, що послужило поштовхом в подібному застосуванні даного гормону в майбутньому.

Головний герой у всій цій історії - гіпофіз. Це така маленька частина нашого мозку, яка розташовується у його заснування. Важить всього 0,5 грам. Він виробляє до 25 гормонів, 6 з яких вдалося отримати в чистому вигляді і добре вивчити. Найголовніші це тиреотропін і, власне - наш соматотропін. Механізм дії полягає в тому, що гіпофіз отримує сигнал від гіпоталамуса, невеликої зони в проміжному мозку, на вироблення соматотропіну. Потрапляючи в кров, він впливають на печінку з подальшим викидом інсуліноподібних активних речовин, факторів росту, що впливають на розвиток всіх клітин і тканин нашого організму (тобто кістки, м'язи, жирова тканина і т.д.)

Соматотропін або гормон росту

Соматотропін – це поліпептидний гормон, що виробляється найбільшою залозою нашого організму, а саме гіпофізом в його передній долі. У складі даного гормону присутній 191 амінокислотний залишок.

Гормон росту починає синтезуватися на 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку, а після 30-го тижня його концентрація в крові плода в 40 разів вище, ніж у дорослої людини. До моменту народження концентрація СТГ падає в 10 разів, хоча все одно залишається досить високою. У дошкільний період вміст гормону росту в два рази вище, ніж у дорослого, але потім починається його зниження. Наступне підвищення концентрації гормону росту виникає в пубертатний період - після 13 років, і досягає максимуму до 15 років; після 20 років вона поступово знижується і встановлюється на рівні дорослої людини.

Регуляція росту

Гіпоталамус виділяє два протилежно діючих гормона - рилізинг-фактор і соматостатин, які направляються в аденогіпофіз і регулюють вироблення і виділення гормону росту. До сих пір невідомо, що сильніше стимулює викид гормону росту з гіпофіза - збільшення концентрації рилізинг-фактора або зменшення вмісту соматостатина. Гормон росту секретується не рівномірно, а епізодично, 3-4 рази протягом дня. Посилення секреції гормону росту відбувається під впливом голодування, важкої м'язової роботи, а також під час глибокого сну: недарма, мабуть, народна мудрість стверджує, що діти ростуть по ночах. З віком секреція гормону росту зменшується, але тим не менш не припиняється протягом усього життя. Адже у дорослої людини процеси росту продовжуються, тільки вони вже не призводять до наростання маси і числа клітин, а забезпечують заміну застарілих, відпрацьованих клітин новими.

Виділений гіпофізом гормон росту призводе дві різні дії на клітини організму. Перша - безпосередньо дія полягає в тому, що в клітинах посилюється розпад накопичених раніше запасів вуглеводів і жирів, їх мобілізація для потреб енергетичного