Виробництво БАР за допомогою методів фітобіотехнології
Автор: denfr33_09 • Февраль 20, 2023 • Реферат • 5,229 Слов (21 Страниц) • 140 Просмотры
Кафедра: «Біотехнології»
РЕФЕРАТ
на тему:
«Виробництво БАР за допомогою методів фітобіотехнології»
План
- Всутп
- Метод культури ізольованих клітин, тканин та органів рослин in vitro
- Культура тканин
- Клітинні культури та клітинна селекція
- Отримання вторинних метаболітів в культурі in vitro
- Список літератури
Вступ
Біотехнологія рослин (фітобіотехнологія) – це наука про використання рослинних організмів, клітин, тканин та органів рослин, субклітинних, молекулярних структур та метаболітів рослинної клітини для створення біотехнологічних продуктів. Біотехнологія рослин як окрема галузь біотехнології виникла за поєднання результатів розробок фізіології, генетики та цитоембріології рослин. Основою біотехнології рослин є метод культивування ізольованих клітин, тканин та органів in vitro. Він дозволяє використовуючи ізольований стан об’єктів культивування в умовах in vitro керувати диференціацією та морфогенезом рослини, спрямовувати їх на досягнення визначених цілей, проводити генетичну трансформацію. Безпосередній практичний вихід біотехнологія рослин має в селекцію, рослинництво, охорону навколишнього середовища через створення нових сортів та виробництво садивного матеріалу з унікальними властивостями. Промислова біотехнологія рослин забезпечує випуск промислових продуктів – рослинної біомаси та рослинних метаболітів для подальшого використання у медицині і ветеринарії, фармації, косметології, харчовій та хімічній промисловості. У теперішній час найбільшого розвитку отримала біотехнологія квіткових рослин, до яких належать основні харчові, кормові, лікарські та технічні рослини нашої планети. Однак, в останні роки суттєві результати досягнуті і в біотехнології представників інших відділів рослин – водоростей, мохів, голонасінних. Біотехнологія рослин має два основні розділи – клітинну інженерію рослин та генетичну інженерію рослин.
Метод культури ізольованих клітин, тканин та органів рослин in vitro
Розробка методу культури ізольованих клітин, тканин та органів рослин in vitro почалася у 1902 році, коли Г.Габерланд вперше спробував культивувати клітини, ізольовані з листків декотрих квіткових рослин, зокрема, клітини палісадної паренхіми Lamium purpureum (Lamiaceae) та трихоми Tradescantia virginica (Commelinaceae) і Pulmonaria mollissima (Boraginaceae). Г.Габерланд припускав, що клітини, які містять хлорофіл, повністю забезпечують себе поживними речовинами, необхідними для росту та розвитку. Це припущення в ході експерименту не було підтверджене, але спроби культивування ізольованих рослинних об’єктів in vitro заклали основу для пошуку адекватних живильних сумішей та умов, які забезпечують підтримання у життєздатному стані, ріст та розвиток ізольованих клітин, тканин та органів рослин. Так, при культивуванні кореневого чохлика його клітини не гинули протягом 70 діб, хоча і не поділялися. Пізніше, у 1921 році, М.Мольяр культивував вже не окремі клітини, а сегменти коренів і гіпокотилів молодих пагонів редьки.
Під впливом праць зоологів, які на той час навчилися успішно вирощувати тканини ссавців на складних середовищах з плазмою крові або екстрактами ембріональних тканин, С.Прет зі співробітниками у 1922 році перейшли до культивування тканин рослин на середовищах з додаванням рослинних екстрактів. У 1922 році В.Котте і В.Роббінс незалежно один від одного підібрали склад синтетичного середовища для росту в культурі апікальної меристеми.
Значний внесок у розвиток методу культивування рослинних клітин та тканин внесли американський вчений Ф.Уайт та француз Р.Готре. Ф.Уайт першим винайшов умови для довготривалого росту ізольованих коренів томату в штучних умовах. Р.Готре вирощував експланти камбію і флоеми кореня моркви на живильному середовищі з неорганічними солями, глюкозою, тіаміном, цистеїном та індолілоцтовою кислотою. В 1939 році Ф.Уайтом зі стебла тютюну була отримана недиференційована калусна маса, здатна до довготривалого культивування. Для цього було використано середовище, склад якого був раніше розроблений для коренів томату, але з додаванням 0,5% агару.
...