Суть, функції та значення естетичного предикату: надоїдливий, докучний

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Факультет української філології та літературної творчості

імені Андрія Малишка

Суть, функції та значення естетичного предикату: надоїдливий, докучний.

Реферат з етики та естетики

Студентки 303 уі групи

Папіш Надії Андріївни

Київ – 2018

        Надоїдливий – який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо. (Були хвилі, коли він почував тиху симпатію до сеї дівчини, мовчазливої, розумної і зовсім не так надоїдливої, як Маня (Іван Франко, I, 1955, 343));

        Докучний – який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін.; який не залишає в спокої; невідступний, настирливий. (Скоро вже наш санаторій - і ви звільнитеся від мого надокучливого товариства... (П. Загребельний));

        Предикат «надоїдливий» можна вживати до різних понять: бувають надоїдливі люди, погода, тварини, реклама, твори літератури, твори одного письменника, картини, навіть проблеми бувають надоїдливими, але найчастіше, цей предикат вживається до людей.

        У нашому житті ми часто зустрічаємо надоїдливих і докучних людей. Вони, зазвичай, нас дратують своєю поведінкою, але у них є великий плюс – завжди досягають того, що хочуть.  Надоїдлива людина це та, яка поставить сотню питань, якщо чогось не зрозуміла чи навіть зрозуміла, але це вже така звичка перепитувати. Це така людина, яка постійно жаліється на свої проблеми і скільки б не пройшло часу, в неї вони не вирішуються, а лише збільшуються. Такій людині подобається довго говорити про одне і теж - «товкти воду в ступі».

Часто надоїдливими бувають надто розумні люди, скажемо так – «ботани», яких цікавить тільки наука, або певна її галузь і тільки про це втни можуть говорити годинами, не залежно від того чи цікаво це співрозмовнику чи не дуже, або й зовсім не цікаво. Надоїдливими також називають людей, які часто повторюють свої дії, навіть якщо їм звертають увагу, що так неправильно робити, вони всерівно роблять так.

        Погода надоїдлива тоді, коли однакова протягом довгого часу. Надоїдає коли довго спека, снігові заметілі, морози, дощі. В цьому і полягає сенс надоїдливості – одноманітність.

        Тварини, особливо домашні, бувають надоїдливими. Наприклад, кожного дня приходячи додому можна побачити картину як собака біжить тобі на зустріч. Спочатку це дуже мило, але часом, коли приходиш дуже втомлений, то зовсім не хочеться собаки, а просто відпочити, але ж собака того не розуміє і поводиться як звичайно, таку поведінку можна назвати надоїдливою.

        Надоїдлива реклама – на кожному кроці нам зустрічається. Великі банери на рекламних щитах, в метро, на стінах, на дошках з оголошеннями, а особливо багато в Інтернеті та соціальних мережах. Її ніяк не позбутися, бо вона несе інформацію, потрібну чи не потрібну – це вже інше питання.

        Надоїдливими бувають і твори літератури. Письменники одного чи різних періодів висвітлюють ті чи інші проблеми суспільства, ситуації між людьми, історію країн, соціальні, економічні, національні та релігійні стосунки. Сенс всі ці твори несуть однаковий, просто різняться головними героями, кінцівкою, та словами, які використовує автор. Наприклад, роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли , як ясла повні?» та Ольги Кобилянської «Земля». В двох романах порушуються проблеми землі, грошей, життя і смерті, батьків і дітей. Відрізняються тільки словами, які використовував автор для створення колориту часу і місця, де відбувається дія. Такі одноманітні твори відвертають читачів від літератури, бо скучно читати, людям потрібно давати щось більш позитивне, або хоча б інші теми, порушувати інші проблеми. Такі та подібні твори називаємо – класикою жанру.