Хто я

Філософське есе на тему:”Хто я ?”

Я- людина, вже майже дорослий чоловік. Схожий на своїх батьків ,родичів, друзів. Але я все ж у мене є щось своє, свій внутрішній світ, свій погляд на життя.

Людина- це велика загадка, розгадати яку вже багато століть не можуть ані наука, ані мистецтво, ані релігія. Релігія пояснює нашу сутність як дар, страждання, перехід в іншу форму існування. Коли ми народжуємося, ми формуємо себе, вчимося ходити, говорити, писати, а потім починаємо творити світ. Спочатку ми формуємо свою свідомість, а потім виникає наше “Я”.

Ми можливо й не помітити, як втратимо це “Я”,але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість не зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути  на себе збоку, пізнати себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.

Унікальність людини настільки велика, що ми можемо не тільки розвиватися, удосконалюватися, а й мислити. Саме міркування, мислення людини змушує бути самим собою, боротися зі своїм “Я”. Той, хто чує себе, і весь світ. Є таке прислів’я: “Хто переможе – переможе весь світ”.

Чого ми прагнемо, що шукаємо за що боремся? Люди, які не звикли до спонтанності у прийнятті рішень наголошують на тому, що щасливим, можна стати лише тоді, коли ти розумієш, що хочеш робити далі. Деколи різні обставини примушують негайно ж визначитися зі своїми подальшими діями у тій чи іншій ситуації. Тому людина часто не встигає подумати і прийняти правильне рішення.

Сьогодні більшість людей обирають неті професії, про які мріяли, пов’язують свої долі не з тими людьми, яких могли б покохати щиро.  Вони ховаються за сірими масками і серйозними обличчями, а також вони ненавидять увесь світ і його мешканців. А це тому, що ці особистості втомлюються шукати, чекати та вірити.