Фiлософiя - авантюра духу чи лiтургiя смислу

ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ?

Як це не дивно звучить, філософія і наука дуже схожі між собою. Насамперед тим, що обидві вивчають світ у поняттях і категоріях, на відміну від більшості наук, для яких притаманне вузьке вивчення навколишнього світу лише в межах свого предмету.

Ми звикли сприймати науку як однозначно вірну: вона наполягає на єдино правильній відповіді для більшості ситуацій. З філософією все складніше. Різні філософські школи можуть пропонувати різні варіанти рішення тієї чи іншої проблеми (відповіді на питання). Але цене значить, що якесь з них буде вірним, а інше – помилковим. Філософія допускає і навіть пропагує різноманітність світоглядів та думмок.

Основні питання філософії стосуються сенсу людського життя, і можна сказати, в цьому плані вона виступає як літургія смислу. Можливо, тільки цій науці до снаги нарешті зупинити безперестанний щоденний біг і заставити людину задуматися над своїм існуванням. Як вдало сказав П. Флоренський: «життя – лише тремтячий вогник на протягах світлових просторів». І хоча ніхто не може дати остаточної відповіді на питання «Що нас чекає після смерті?», всі ми чудово розуміємо, що земне життя не вічне.

Однак, треба зазначити, що філософія не тільки виступає як смислотворчість життя, але водночас не уникає авантюри духу, оскільки хоча завіса вічності і залишається закритою, філософія намагається як можна ближче наблизитися до неї. Звичайно, цей підхід не підтримується офіційною наукою, бо немає під собоюю конкретних цифр, теорем і висновкім. Та це не означає, що він не має права на існування.

Одне з основних питань, яке завжди цікавило людей, це таємниця буття. Важко сказати, скільки філософів, поєтів, письменників зверталися в своїх працях до визначення його суті.

Наприклад, філософ Чжуан Дзи, який жжив у Китаї в IV ст. до н. е. одного разу побачив себе уві сні у вигляді метелика, і цей сон спонукав його до питання: хто він є насправді? Мається на увазі, він людина і бачить лише сон, чи насправді він метелик, а вважає себе людиною лиш уві сні.

Та не тільки таємниця буття турбує розуми всіх філософів світу. Наступна загадка без відповіді – це таємниця, сенс життя. Шопенгауер ставив саме це питання першим серед усіх. Чому ми живемо? Взяти для прикладу осуджених до смертної кари ззлочинців. Багато з них втрачають розум, не витримавши думки про швидкий кінець. Але люди в загальному не особливо переймаються цією проблеммою, хоча всі ми, так би мовити, теж засуджені до смерті, тільки природою. Як таке може бути? Що саме заставляє нас чіплятися за життя і любити його, не зважаючи ні на що? Відповіді на це питання різні – від суто релігійних до естетичних.

Наступне питання із ряду «вічних» - це таємниця смерті. Це особливо актуально в теперішній час, коли медицина розвинута настільки, що дозволяє вирвати людину з лап смерті набагато частіше,ніж було раніше. Оливи у вогонь підливають розповіді реанімованих людей, або пацієнтів після клінічної смерті. Багато хто з них стверджує, що бачив «світло в кінці тунелю». Але чи можемо ми сказати, коли че трапилося, в момент смерті, чи навпаки, в момент повернення? Сучасна наука поки що не може дати відповіді на це питання.

На думку великого вченого і філософа А. Ейнштейна, найбільшою таємницею буття є питання про те, чому існує наука. Вона є напрочуд вдалою відповіддю буття на наші невдалі або недоречні питання.

Щодо філософії, то всі іі запитання можна умовно розділити щонайменше на два типа питань: метафізичні та гносеологічні. Перша группа включає такі питання як: «Що є «Я»?», «Що є «Не Я»?» - визначення ніші людини в світі; «Що є «Над Я»?» - мається на увазі ідеал, абсолют, Бог. І тут постає ще одне питання: постать Бога – трансценденція як така, чи ще найвищий щабель розвитку людської душі.