Схід та Захід – протилежності, чи частини цілого?

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського

Навчально-науковий гуманітарний інститут

Есе на тему :

«Схід та Захід – протилежності, чи частини цілого?»

Виконала студентка

Групи Ср-21

Гніденко П. В.

Перевірила:

Тарасюк Л.С

Київ 2017

Схід та Захід – протилежності, чи частини цілого?

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;

Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,

Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!

Р.Кіплінг

Ці слова англійського письменника мають велику популярність зараз, і створюють дискусію навколо них. Одні вважають, що Схід та Захід – це дві протилежності, а другі – що Захід починає переймати традиції Сходу, а Схід в свою чергу європеїзується.

Так, що ж таке Схід та Захід? Протилежності чи все-таки частини цілого? Під Західною цивілізацією ми маємо на увазі країни Західної Європи. А під Сходом : Японію, Китай, Індію та деякі арабські країни.

І я вважаю, що це все ж таки протилежності. І мою думку, про відмінність цих двох цивілізацій, добре підтверджують слова індійського мислителя-гуманіста Свамі Вівекананда : «Людина народжується для того, щоб підкорити природу, це справедливо, а Захід під «природою» розуміє лише фізичний, зовнішній світ, але є ще внутрішній світ людини. І в цьому внутрішньому світі людина Сходу – своя, як і людина Заходу – своя у світі зовнішньому».

Перш за все це підтверджують відмінності в культурі, релігії, живописі, тра-диціях, філософії.

Розглянемо, для початку, відмінність між Західною та Східною філософією. Східна філософія являється першою по часу створення. Під “східною філо-софією” умовно мисляться філософські традиції трьох найбільш значущих і сьогодні цивілізацій: китайської, індійської та мусульманської. Сьогодні значно розширилося опанування  джерел стародавнього і середньовічного Сходу в контексті світової культури та світової історії філософії. Вона, зазвичай, зосереджена тільки на проблемі людини. Це детально розглядав Гегель у своїй праці «Лекції по історії філософії». В основі культур Сходу і Заходу лежать різні філософські засади. На Заході філософія набула форми методологічної свідомості, що відкрило можливість встановити  зв’язок з наукою. Вона, зазвичай, являється багатопроблемною та  досліджує натурфілософські, онтологічні, гносеологічні, методологічні, естетичні, логічні, етичні, політичні та правові проблеми.

Значні різності проявляються і в культурі, навіть не просто відмінності, а вони являються протилежними одна одній. Східна цивілізація є стійкою, вона не змінюється з роками, в ній основи цивілізації залишалися й залишаються на зараз непорушними, в той час як західна навпаки, орієнтована на динамічний спосіб життя, бурхливий розвиток усіх сфер людської діяльності. Вона хоч і ривками, але про двигається вперед, хоч повільно, але розвивається та намагається вдосконалюватися. Цього прагнення, як на мене, дуже не вистачає Сходу. Його культура вже занадто довго застоялася на місці, їй пора змінюватися. Бо сама по собі вона гнучка і навіть чужі їй елементи поглинає та переробляє під себе. Прикладом цього можна назвати «варварські»  навали, які не знищили китайську державу, і навіть не перервали її існування. А у північній частині країни, де утворилися "варварські" королівства, ці королівства дуже швидко перестала бути "варварськими", перетворившись на китайські. Корінне китайське населення ассимілізували прибульців і прищепили їм свою цивілізацію.