Антропоцентризм "Фауста" Й. Гете

План

Вступ..................................................................................................................................3

Розділ 1. Історико-літературна основа твору................................................................5

Розділ 2. Програма штюрмерства як складова "Пра-Фауста"....................................16

Розділ 3. Рецепція ідей Б. Спінози та Е. Шефтсбері...................................................26

Розділ 4. Теми природи та кохання в "Пра-Фаусті"....................................................32

Висновки.........................................................................................................................38

Список використаної літератури..................................................................................41

 Вступ

В останні два десятиліття спостерігаємо значну інтенсифікацію гетезнавчих досліджень. Цьому сприяли як звільнення від насаджуваних ідеологем, так і поглиблення мистецьких зв'язків незалежної України та об'єднаної Німеччини, в якій культ Гете досі активно пропагується.

До таких засадничих праць відносимо роботи А. Нямцу, Д. Затонського, Д. Наливайка, К. Шахової, О Забужко і, зрозуміло, ґрунтовні дослідження Б. Шалагінова, якому належить першість серед українських літературознавців у дослідженні глибинно-духовної суті безсмертного твору Й. Гете - "Фауста".

Втім, хочемо констатувати той факт, що досі анторопоцентрична проблематика "Фауста" залишається на маргінесі літературознавчих досліджень. Але, на нашу думку, її відлуння настільки виразне у творі німецького письменника, що цю проблему можна вважати актуальною для сучасного гетезнавства.

Об'єкт нашого дослідження - "Фауст" Й. Гете як канонічний твір доби Просвітництва, у якому найшли відображення чи не всі гуманістичні ідеї просвітників Європи.

Таким чином, предмет нашого дослідження - антропоцентризм "Фауста" Й. Гете, його витоки та філософське підґрунтя.

Мета і завдання дослідження – висвітлення своєрідності антропоцентричних ідей у “Фаусті” Й. Гете як у центральному творі доби.

Досягненню зазначеної мети підпорядковано конкретні завдання:

• визначення можливих історико-літературних джерел твору;
• встановлення штрюрмерської проблематики "Пра-Фауста" Й. Гете;
• дослідження рецепції ідей Б. Спінози та Е. Шефтсбері;
• дослідити особливості розкриття тем природи та кохання у "Пра-Фаусті" Й. Гете в їх поєднанні з антропоцентричними ідеями митця.

Теоретико-методологічна база. Творчість Й. Гете доволі ґрунтовно розглянута літературознавцями. Так, творчий спадок письменника розглядається в багаточисельних роботах з історії німецької літератури і в працях як українських (О. Білецького, К. Шахової, Д. Затонського, А. Нямцу, Д. Наливайко, Б. Шалагінова, О. Забужко та ін.), так і зарубіжних літературознавців (А. Анікст, М. Бахтин, П. Рілла, Г. Васильєва, П. Горохов, В. Мільдон, Й. Мюллер).

 У ході роботи над дослідженням ми використали такі методи літературознавчого аналізу: біографічний, історико-літературний, рецептивно-естетичний, узагальнюючий.

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів (що зумовлено логікою дослідження), висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1. Історико-літературна основа твору

 Історія написання «Фауста» ретельно досліджена гетезнавцями. В ній прийнято виділяти чотири основні періоди:

1. 1773—1775 pp. Написаний у ці роки текст не призначався самим Й. Гете для друку. Він зберігся випадково і був названий вченими «Пра-Фауст» («Ur-Faust»).
2. 1788—1790 pp. Підготовлений у ці роки текст сам Й. Гете надрукував у 1790 р. під назвою «Фауст. Фрагмент» («Faust. Ein Fragment»).

1. 1797— 1806 рр. У 1800 р. Й. Гете пише як окремий епізод «Фауста» твір «Гелена» («Helene»), проте залишає його ненадрукованим. У 1808 р. виходить друком весь «Фауст-2».

4) 1825— 1831 pp. У 1828 р. Й. Гете друкує «Гелену». У 1831 р. закінчено всю другу частину. Твір дістав назву «Фауст. Трагедія» («Faust. Eine Tragоdie»), тексту надано остаточного вигляду. Віднині в нього входять: «Посвята» («Zueignung»), «Вступ на театрі» («Vorspiel auf dem Theater»), «Пролог на небі» («Prolog im Himmel»), «Перша частина трагедії» («Der Tragоdie Erster Teil»), «Друга частина трагедії в п'яти актах» («Der Tragоdie Zweiter Teil in funf Akten»). Текст усього твору надрукований у 1832 p. після смерті Й. Гете.