Аналіз англіцизмів у французькій мові

ЗМІСТ

                                                 ВСТУП.

РОЗДІЛ I. Теоретичні засади вивчення запозичень

1.1        Поняття запозичення та фактори, що його зумовлюють

1.2.        Класифікація запозичень

1.3.        Запозичення у французькій мові

1.3.1 Приклади запозичень у французькій мові з інших мов

1.3.2. Англіцизми і псевдоангліцизми у французькій мові

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Аналіз англіцизмів у французькій мові

2.1

                                                               ВСТУП

       Запозичення прикрашають та урiзноманiтнюють мову, надають їй вишуканості та гармонійності. В кожній мові є певна частка слів іншомовного походження, багато з яких зараз звучать як споконвічні її слова, зазнавши цілковитої асиміляції. Процес запозичення є властивим для всiх проміжкiв в історії  будь-якої  мови, але джерела запозичень та  їх  кількість змінюються залежно від періоду. Іншомовні впливи наявні у кожній мові, а отже процес запозичення є явищем закономірним. Запозичення  – це органiчна складова та наслiдок закономiрного й необхiдного процесу взаємодiї  народiв i культур. Англійська мова знаходиться на другому місці в рейтингу найпоширеніших мов після китайської, французька-на десятому. Тому не дивно, що використання досить буденних англійський  слів  стає популярним  в  інших  мовах.

 Вибір даної теми не є випадковим. Вибравши дану тему, можна не лише поповнити свій лексикон новими словами та виразами, що мають англійське походження та вдосконалити свої навички перекладу, але й більше дізнатися про історію, про контакти між франкомовними й англомовними країнами, про культуру народів. Для того, щоб правильно перекласти англіцизм, його треба вміти ідентифікувати.

Актуальність проведеного дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день лінгвістичні запозичення є одним з найважливіших об’єктів вивчення сучасної лексикології. Слова англійського походження складають найбільший відсоток запозичень у французькій мові та широко поширені в мовленні, його писемній та усній формах і цим самим деякою мірою порушують самобутність французької мови.

Мета-з’ясувати, за якими правилами  необхідно перекладати французькі англіцизми на українську мову.

Завдання- вивчити англіцизми французької мови і таким чином розглянути різні підходи до їх перекладу.

Об’єктом дослідження даної роботи є англомовні запозичення у французькій мові.

Предметом дослідження даної роботи є способи перекладу англіцизмів у французькій мові на українську мову.

Поставлені  завдання зумовили вибір таких методів дослідження: метод суцільної вибірки для відбору практичного матеріалу, метод контекстуального і дефiнiцiйного аналізу, метод прагматичної інтерпретації, прийом систематики і класифікації, метод кількісного підрахунку, аналiз методичної лiтератури та порiвняння теоретичних даних.  

Теоретичною базою дослідження послужили роботи відомих представників зарубіжної та вітчизняної лінгвістики як Д.Н. Ушакова, Л.П. Єфремова, М. Мізанчука, А. Загнітко, О.Селіванової, А.Д. Олійника, І.К. Білодіда , В.Н. Ярцевої, Е.Д. Федченка, М.В. Орєшкіної, В.В. Акуленка, М. Кеслера, М. Ленобля-Пенсона, М.Хофлера та інших.

Структура роботи складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, висновків до всієї роботи, списків використаних джерел.

                                                           РОЗДІЛ 1

                         ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  ВИВЧЕННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ

1.1 Поняття запозичення та фактори, що його зумовлюють

       Слова можуть народжуватися, зникати, потім знову з’являтися відповідно до нових реалій життя. Французькі слова, які не відповідають більше змінам у

суспільному житті, зникають з ужитку, інші виникають чи їх запозичують, що

пов’язано з новими потребами суспільства. Іноземні слова запозичували у різні часи та епохи. За статистикою, французька мова нараховує 270 запозичень з арабської, 300 – з іспанської, декілька десятків – з португальської мов; з італійської та з англійської, відповідно, 850 і 700 запозичень.