Культури високого та низького контексту

Культури високого та низького контексту

Виконала: Нємцова Софія

2 курс 4 група

Представники культур

Низький контекст: Сполучені Штати, Австралія, Нідерланди, Німеччина Канада, скандинавські країни, Австрія, Великобританія, Швейцарія

Високий контекст: країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії (Корея, Японія, Індія, Саудівська Аравія, Китай тощо), країни Середземномор’я, романські країни (Франція, Іспанія, Португалія, Італія), причому контекстуальність підвищується при русі з півночі на південь Європи.

Холл і Холл запропонували "спектр" національних культур від "висококонтекстних" до "низькоконтекстних".[pic 1]

Конфліктна ситуація

Через розбіжності способів і форми передачі інформації між партнерами з країн високого і низького контекстів часто виникає взаємне нерозуміння, зокрема у коорпоративних відносинах. Наведемо приклад. Припустимо, представник східної ділової культури, - китаєць Чен, зустрічається з американським партнером Джеймсом.

Джеймс каже: "Мені потрібно, щоб на всіх товарах було два ярлика - англійська та французська". Він дивиться йому прямо в очі, чекаючи на відповідь. Чен відводить погляд*, беземоційно відповідає: "Ви знаєте, ми зараз робимо ярлики на китайському і англійському". Американець наполягає: "А мені треба французською, причому поставка буде найближчим часом". У відповідь він чує: "Ми зробимо все можливе". (Однак насправді цей відповідь означає: "Ми не можемо цього зробити"). "Надішліть мені деталі та звіт у письмовій формі" – наостанок говорить Джеймс, Чен відповідає «До побачення» і виходить**. Скоріше за все на цьому їх партнерство завершено

 *В культурах низького контексту на переговорах і під час ділових зустрічей люди намагаються дивитися один одному в очі. Вважається, що якщо людина дивиться в очі, то йому нема чого приховувати. Крім того, прямий погляд в очі часто допомагає зрозуміти, чи говорить партнер то, що думає. У більшості країн Сходу прямий погляд в очі співрозмовника вкрай небажаний і розцінюється як спроба заглянути в душу людини, бажання зрозуміти його справжні наміри, вторгнення в його особисте життя. Прямий погляд також може означати прагнення з'ясувати те, про що б хотів промовчати співрозмовник. Результатом може виявитися те, що партнер відчує, як "втрачає обличчя", а це неприпустимо при спробах налагодити ділове співробітництво.

**Країни з низьким контекстом (наприклад США, Австралія, Нідерланди, Німеччина) хочуть отримати пояснення кожної дрібниці і переважно в письмовій формі. А країни з високим контекстом (Корея, Японія, Індія, Саудівська Аравія, Китай тощо) приймають такий стиль комунікації за відсутність довіри.

Як можна було б уникнути непорозуміння

Для спілкування із представниками культури високого контексту потрібно:

• Слухати якнайуважніше. Говорять не те, що мають на увазі. 

• Звертати увагу на невербаліку.
• Читати «ні» між рядків.
• Ставити відкриті запитання.. 

Спілкування із представниками культури низького контексту вимагає:

• Висловлюватись максимально зрозуміло, чітко, конкретно.
• Пояснити, чому ви телефонуєте чи пишете.
• Бути відкритими і першими ділитися своєю думкою чи ідеєю.
• Підсумовувати розмову. 
• Надістати емейл із чітким підсумком усього, що було обговорено

Питання для аудиторії: 

1. До якого контексту ви б віднесли культуру спілкування в Україні? Чому?
2. Чи були у Вас конфлікти/розмови із культурою протилежного контексту? Якщо так, чи було складно порозумітися і знайти спільну мову?
3. Які шляхи налагодження комунікації між культурами із низьким контекстом?
4. Як Ви вважаєте, чи має місце західний вплив на культури з вищим контекстом, щоб він звужувався?
5. Які переваги та недоліки кожної із культур?

Використані джерела: