Усталення іншомовних слів в українській лексиці на матеріалі сучасного нехудожнього перекладу “Інтернет речей” Семюеля Грінгарда

АНОТАЦІЯ

Курсову роботу присвячено дослідженню усталення іншомовних слів в українській лексиці на матеріалі сучасного нехудожнього перекладу (“Інтернет речей” Семюеля Грінгарда”). Мета курсової роботи полягає в тому, аби дослідити іншомовну лексику в книзі Семюеля Грінгарда “Інтернет речей”, з’ясувати її семантичні та стилістичні особливості. Успішній реалізації окресленої мети сприяло роз’язання таких завдань: з’ясувати теоретичні засади функціонування іншомовних слів у лексичній системі української мови (причини виникнення, етапи засвоєння мовою, класифікації, наслідки для розвитку мови); визначити доцільність використання запозичень у нехудожньому стилі української мови.

Ключові слова: англіцизми, сучасний нехудожній переклад, запозичення, стилістичні особливості, іншомовна лексика, речення, мовні зміни.

ABSTRACT

The course work is devoted to the study of the establishment of foreign words in the Ukrainian lexicon on the material of modern non-fiction translation ("Internet of Things" by "Samuel Gringard"). The aim of the course work is to explore the foreign language vocabulary in Samuel Greenhard's book "The Internet of Things", to find out its semantic and stylistic features. The successful realization of the outlined goal was facilitated by solving the following tasks: to find out the theoretical foundations of the functioning of foreign words in the lexical system of the Ukrainian language (causes, stages of language acquisition, classifications, consequences for language development); to determine the expediency of using borrowings in the non-fiction style of the Ukrainian language.

Key words: anglicisms, modern non-fiction translation, borrowings, stylistic features, foreign language vocabulary, sentences, language changes.

ЗМІСТ

ВСТУП        4

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ПРОЦЕС ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ         6

1.1 Інтернаціоналізація лексики та мовні зміни        6

1.2 Ступені освоєння новітніх англіцизмів        13

РОЗДІЛ 2. ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ НА МАТЕРІАЛІ НЕХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ "ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ" СЕМЮЕЛЯ ГРІНГАРДА         19

2.1 Стилістичні особливості вживання запозичень у нехудожньому перекладі.        19

2.2 Проблеми перекладу англізмів українськоюмовою на матеріалі сучасного нехудожнього перекладу "Інтернет речей"        23

ВИСНОВКИ        

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        

        ВСТУП

        Актуальність обраної теми. Українська  мова, як і будь-якa інша, складається зі слів, які протягом багатьох століть утворювали її словниковий склад. Крім історично успадкованих шарів корінної лексики, українська мова  ввібрала у себе й значну кількість іншомовних слів. У зв’язку з різними політичними, економічними, науково-технічними, культурними процесами запозичення іншомовної лексики відбувається безперервно, але ступінь її засвоєння неоднаковий: одні іншомовні слова цілком засвоєні, так що важко відрізнити їх від корінних українських слів, інші – менш засвоєні, їх іншомовне походження виразно відчутне.

Іншомовні слова досліджували такі українські та зарубіжні мовознавці:  Б. Ажнюком, В. Задорожним,О. Микитюк, З. Сікорською, О. Стишовим, І. Фаріон, Д. Дроздовським,П. Селігем, О. Потебнею, Ю. Шевельовим, З. Клеменсевичем та багатьма іншими. У науковій літературі широкого значення набуло питання про доцільність використання запозичень відповідно до стильової диференціації. Позиції вчених тут розходяться і єдиної відповіді на сьогодні немає. Проте мовознавці ґрунтовно пояснили причини виникнення запозичень та етапи їх засвоєння українською мовою, розробили класифікацію іншомовних слів, беручи за основу їх генетичну належність,  висвітлили можливі наслідки нераціонального перенасичення мови словами іншомовного походження, а також намітили оптимальні шляхи, які сприяли б розвиткові лексичного фонду української мови без загрози йому. Але, але у зв’язку із постійним розвитком суспільства, запозичення відбувається безперервно і досліджувати його треба систематично. Тому обрана тема дослідження є актуальною.