Реве та стогне Дніпр широкий

Факультет дошкільної освіти та музичного мистецтва

Анотація

на тему: «Реве та стогне Дніпр широкий»

мелодія Д. Крижанівського,

слова Т. Шевченка,

обробка К. Котенка

Підготував:

студент ІІ курсу

групи 21 ММ

спеціальності

025 Музичне мистецтво

Степан Бандера

Клас викладача:

Ярмолюк С. В.

        Київ 2024

І. Історико – стилістичний аналіз

«Реве та стогне Дніпр широкий» – хорова мініатюра, мелодію до якої написав Данило Крижанівський на слова Тараса Шевченка, обробка для мішаного хору Костянтина Котенка.

Крижанівський Данило Якович – український педагог та композитор. Народився 29 грудня 1856 року на Херсонщині, в родині священника Якова Крижанівського. Початкову музичну освіту здобув у Єлисаветградському духовному училищі. Продовжив навчання в Одеській духовній семінарії, а згодом закінчив філологічний факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Після закінчення навчання розпочав свою педагогічну діяльність у Болградській семикласній чоловічій гімназії, де викладав латинську, церковнословʼянську та російську мови. Згодом на базі гімназії створив учнівський хор, почав писати перші музичні твори. 1889 року отримав посаду помічника канцелярії Одеського навчального округу. Окрім цього, Данило Якович захоплюється українським театром, зокрема видатним актором, драматургом та режисером – Марком Кропивницьким. Саме йому він присвятив декілька своїх творів – «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Чи у полі, чи у борі».

До творчого доробку композитора варто віднести хорову оду «Памʼятник» на слова О. Пушкіна, хор «Царю небесний», романси «Я жду тебя», «Спи, сладко спи». Хорові твори композитора були видані згідно з постановою педагогічної ради Болградської гімназії та за дозволом Одеського навчального округу, а пісні та романси – за сприяння Одеського музичного магазину Цаноті у 1886 році.

На жаль, Данило Крижанівський прожив доволі коротке життя – 37 років, помер 14 лютого 1894 року в Одесі.

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» досить тривалий період часу вважалася народною, оскільки царська поліція конфісковувала видання. Лише наприкінці 1950-х років одеський активіст Бачинський встановив авторство цього твору і ось понад 130 років вона гідно популяризує та пропагує українську культуру та сакральну творчість Тараса Шевченка.  

Костянтин Іванович Котенко – український хоровий диригент, композитор та педагог. Народився 3 грудня 1926 року в с. Семенівка Харківської області. 1960 року закінчив Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського (клас Миколи Тимофійовича Щоголя).

З 1958 по 1963 роки був керівником жіночого хору капели «Укрпрофспілки»; з 1965 по 1970 – художній керівник філармонії; з 1970 по 1971 – директор-розпорядник Державної заслуженої капели УРСР «Думка».

З 1971 року – диригент Державного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки, а протягом 1993 – 1995 років – директор-розпорядник Державної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди. За сумісництвом протягом 1971 – 1975 років був керівником хору вокально-хореографічного ансамблю «Веснянка».

Свою диригентсько-хорову діяльність поєднував з педагогічною, з 1972 по 1976 роки викладав у педагогічному інституті.

Костянтин Котенко є автором збірок «Хорові твори» (1986), «Ой у лузі калина» (1990) та упорядником збірок творів українських композиторів - «Вечорниці» (1976), «Співає народний хор» (1985), «Райдуга» (1986). Помер в липні 2004 року в Києві.

Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний i громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли й незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.