Анотація на твір ”Яблуня” П. Г Чесноков

Анотація

на твір...”Яблуня” П. Г Чесноков
                    студентки 3 курсу спеціалізації "Хорове диригування"
КЗ " Одеський фаховий коледж ім. К.ф.Данькевича"
Клас викладача Осипчук Н.А.

План анотації

І ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

1 Оцінка творчості авторів музики та тексту.

2 Характеристика літературного тексту.

ІІ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

1 Форма твору.

2 Ладо-тональний план.

3 Гармонічний аналіз.

4 Фактура твору.

5 Темп. Метр. Ритм твору.

6 Значення та роль акомпанементу.

ІІІ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

1 Тип і вид хору. Наявність divisi. Загальний діапазон хору, діапазон кожної хорової партії та її теситурні умови.

2 Прийоми хорового письма твору.

3 Дихання.

4 Типи атаки звуку, які використовуються в даному творі.

ІV ХОРОВИЙ СТРІЙ

1 Мелодичний стрій

1 Аналіз  хорових партії.

2 Вплив динаміки, темпу, ритму на горизонтальний(мелодичний) стрій.

2 Гармонічний стрій

1  Типові та важкі гармонічні поєднання.

2  Вплив теситури, темпу і ритму на вертикальний(гармонічний) стрій.

VАНСАМБЛЬ

1 Типи ансамблю . Епізоди природнього та штучного ансамблю у творі.

2 Метро-ритмічний ансамбль.

3 Динамічний ансамбль.

4 Артикуляційний ансамбль.

VIВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

1 Загальний характер музики твору в цілому та його частин.

2 Аналіз динаміки твору.

3 Смислові цезури.

4 Жанр твору.

5 Диригентські труднощі.

6 Виконавські труднощі.

7 Рекомендація для виконання( професійний хор, учбовий, дитячий та т.п.)

VIIСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

I. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

1.Оцінка творчості авторів музики та тексту

Павло Григорович Чесноков

Павло Григорович Чесноков(24жовтня 1877 – 14 березня 1944) — хоровий диригент, композитор, церковний регент, професор консерваторії (з 1921 року), автор одного з перших і найважливіших праць з хорознавства «Хор и управление им  “ (1940).

 Творча спадщина П. Г. Чеснокова широка.  Він писав і світську, і церковну музику, але насамперед здобув собі славу церковного православного композитора.  Створені ним церковні піснеспіви – це всі найважливіші молитвослів’я православного богослужіння (часто у кількох випадках).  За ними ми можемо простежити розвиток композитора. Павло Чесноков був висококласним майстром поліфонії.  Для Чеснокова типові, з одного боку, чудове володіння хоровим письмом, відмінне знання різних видів традиційного співу (що особливо проявляється в його перекладах розспівів), а з іншого — тяжіння до великої емоційної відкритості, аж до прямого зближення з пісенною чи романсовою лірикою (особливо  характерно для духовних творів для голосу соло з хором: “Ангел вопияше”, “Блажен муж”, “Да исправится”).  Кожне створення композитора  легко доносить слова молитви до серця кожного. Творчість Чеснокова глибока і самобутня.

Усього Чесноковим створено близько п’ятисот хорових п’єс – духовних творів і перекладів традиційних розспівів (серед них по кілька повних циклів літургії та всенощного бдіння, панахида, цикли До Пресвятої Богородиці, ВО дни брани, Ко Господу Богу), опрацювання народних пісень, хорів на вірші  поетів.  Чесноков– один із найбільш видатних представників т.зв.  «нового напряму» у духовній музиці.  Чесноков складав також і екфонетику для читця (паремія на утрені Великої суботи – на Єзекіїля), для священика (“Милость мира”, ор. 10, № 3) і для диякона: літійна молитва “Спаси, Боже, люди Твоя” для диякона басу  соло та змішаного хору (1920), ектенії для диякона басу соло та змішаного хору (ор.41).