Рік Ріордан. «Персі Джексон та Викрадач Блискавок» : міфологічні мотиви, особливості екранізації

Дипломна робота на тему:

Рік Ріордан. «Персі Джексон та Викрадач Блискавок» : міфологічні мотиви, особливості екранізації

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ I. РІК РІОРДАН ТА СЕРІЯ КНИГ «ПЕРСІ ДЖЕКСОН І БОГИ-ОЛІМПІЙЦІ»…………………………………………………………………….6

1.1. Особливості та специфіка творчої діяльності Ріка Ріордана……..……….6

1.2. Історія написання та міфологічні мотиви циклу книг «Персі Джексон і Боги-олімпійці»………………………………………………………………….26

1.3. Ідейно-тематичні та жанрові особливості серії……...……………………36

РОЗДІЛ II. МІФОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ ТВОРУ РІКА РІОРДАНА «ПЕРСІ ДЖЕКСОН ТА ВИКРАДАЧ БЛИСКАВОК»…………………….39

2.1. Специфіка втілення міфологічних мотивів у книзі «Персі Джексон та Викрадач Блискавок»……………………………………………………………39

2.2. Система персонажів твору та їх загальна характеристика……………….51

2.3. Основні сюжетні лінії та проблематика книги……………………………53

2.4. Художні прийоми  та символи твору……………….......…………………57

РОЗДІЛ III. СПЕЦИФІКА КІНОАДАПТАЦІЙ ТВОРІВ РІКА РІОРДАНА………………………………………………………………………59

3.1. Особливості екранізації книги «Персі Джексон та Викрадач Блискавок»……………………………………………………………………….59

3.2. Специфіка кіноефектів та дотримання канонів у процесі кіноадаптації……………………………………………………………………..59

3.3. Відтворення міфологічних мотивів при екранізації: проблемні питання…………………………………………………………………………...60

3.4. Пропозиції щодо удосконалення процесу кіноадаптацій  підліткових книг  із міфологічною основою……………………………………………………….67

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..71

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….73

ВСТУП

Актуальність теми. Міфи - найбільша культурна спадщина людства, інтерес до якої не згасає протягом багатьох століть. Чи не втратився інтерес до них і в наш час. І не тільки тому, що вони самі по собі – шедеври людського генія, зібрані та узагальнені багатьма поколіннями великих поетів, письменників, мислителів. Знання міфів дає ключ до розуміння поезії Гете та Пушкіна, драматургії Шекспіра та Шіллера, живопису Рубенса та Тіціана, Брюллова та Боттічеллі.

Міфологізм у художній літературі - явище поширене і відоме ще з давніх-давен. Міфологічні мотиви та образи часто вводяться в розповідь письменниками, що дозволяє співвіднести минуле і сучасне, або поглибити філософський аспект творів, створює психологічний портрет героїв. Прикладом цього є творчість Достоєвського, Булгакова, Дж. Джойса та багатьох інших як зарубіжних, так і вітчизняних письменників.

Для сучасних письменників характерне не навмисне і пишне поклоніння перед міфами (як у пізніх романтиків і символістів), а вільне, непатетичне ставлення до них, в якому інтуїтивне вникання доповнюється іронією, пародією та аналізом.

Для літератури кінця 20 початку 21 століття характерно жанрове та стильове різноманіття. Нині найбільш популярними напрямами у сучасній прозі є романи-притчі, романи-міфи, легенди, оповіді та ін.

Найбільшу популярність у читачів у всьому світі набув досить молодий літературний напрямок, що виник у другій половині 20 століття – фентазі.

Фентезі вплітає традиційні міфи різних народів у тканину вторинної реальності, що створюється авторами сучасної фантастики.

Сучасний автор є своєрідним тлумачем класичного міфу. Міфологічне фентезі переосмислює і перетворює традиційні мотиви та персонажів, які народжені людською уявою сторіччя тому. Письменник може нічого не змінювати у звичній міфології – крім форми подачі матеріалу, або використовують міфологію лише як тло, на якому діють їхні герої. Міфологічний світ найчастіше, лише підмостки, у яких розігрується нескінченне уявлення.