Рецензія на фільм «Гуцулка Ксеня»

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В.І.Фесенко

САМОСТІЙНА РОБОТА

з української літератури у світовому контексті

Рецензія на фільм «Гуцулка Ксеня»

Виконала –

Студентка групи СОа 13-20

Факультету германської філології

Меняйло Наталія

Перевірив – Мариненко Ю. В.

Київ – 2020

«Гуцулка Ксеня» - (не) легковажна комедія

Український кінематограф продовжує розвиватись. Надзвичайно захопливим доказом моєї думки є фільм «Гуцулка Ксеня». Ризик зняти кіно в рідкісному для України жанрі мюзикл взяла на себе талановита режисера Олена Дем’яненко. На щастя, спроба була вдалою – 7 березня 2019 року , коли стрічка вперше ввійшла в прокат, знімальна група видихнула з полегшенням, адже глядач справді закохався в таку милу комедію зі своєрідним українським гумором і красою Карпат.

Історія, описана у фільмі, відбувається в ще тоді польській Україні, в містечку Ворохта. До затишного готелю «Оселя Говерля» прибуває група туристів з самої Америки. Виявляється, ці американці не просто подорожуючі українськими просторами, в них тут особлива місія. Чуйний молодик Яро, якого грає насправді американець українського походження Максим Лозинський, виконує останню волю батька і умови, щоб отримати мільйон доларів США в спадок. Разом з ним ціла група супроводжувачів: дядько Майк, рідний брат батька Яро, який, в разі виконання умови, отримує сто тисяч від спадку і далекі родичі небіжчика Мері та її матір Хелен, яким перейде спадок, якщо Яро не справиться. Умова була не зовсім проста, а саме молодик повинен був закохатися і одружитися зі свідомою українкою впродовж року після смерті батька. Три місяці вони подорожували Україною, в них вже не залишилось і крихти надії, але тут з’явилась надзвичайна дівчина – гуцулка Ксеня.

Фільм знятий за мотивами легендарної однойменної оперети 1938 року, автором якої є Ярослав Барнич. Робота письменника, як і більшість спрямованої на українську історію творчості в ті часи, була заборонена в СРСР, однак була відома в українській діаспорі. В 2019 році настав час і для широкого ознайомлення і в Україні. Олена Дем’яненко виконала надзвичайно складну роботу – перенесла театральну постанову в кіно так, що та не втратила своєї особливості, а тільки більш заграла яскравими барвами.

Режисерка не переносила все в кіношний вид, а залишила деякі епізоди які відбуваються на сцені, але ми можемо побачити їх на екрані. Сцена на якій відбуваються перфоманси розташована в холі готелю «Оселя Говерля», насправді збудованого в київській кіностудії. В одному з інерв’ю режисера пояснила, що через постійні зміни погоди в Карпатах, їм не вдалося знімати