Рецензія на книгу М. Элиаде «Аспекты мифа»
Автор: Валерия Пугаченко • Май 6, 2018 • Анализ книги • 1,564 Слов (7 Страниц) • 563 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Острозька академія»
Гуманітарний факультет
Кафедра культурології та філософії
Рецензія на книгу
М. Элиаде «Аспекты мифа»
Студентки групи К-31
Пугаченко В.Д.
Викладач:
Щепанський В. В.
м. Острог, 2018 р.
Мірча Еліаде - один з найвідоміших релігієзнавців та культурологів сучасності. Його книги, присвячені різним аспектам примітивної культури, обрядовості, сучасному побутуванню міфу та архетиповим складовим свідомості сучасної людини заслуговують неабиякої уваги. Книга «Аспекти міфу» - є однією з таких книг.
Варто почати з того, що ця праця переконливо показує, яким чином деякі сторони міфологічного мислення утворюють важливу складову частину самої людини. Дослідження має вражаючу кількість фактичного матеріалу; наведено велику кількість прикладів з міфології різних культур, як первісних, так і сучасних.
Огляд матеріалу виконаний відповідно до розташування розділів книги, що повністю передає уявлення про розвиток та хід думки автора.
Поняття, структура і функції міфу
Основним завданням дослідницької роботи "Аспекти міфу" є визначення феномену міфу з позиції, що принципово відрізняється від прийнятої більшістю вчених аж до XIX століття. У даній роботі міф розуміється не як казка, вигадка чи переказ, а так, як його розуміли в первісному суспільстві, де міфи, як вважалося, позначали справжні події.
При всій повноті і насиченості дослідження різноманітними деталями, вельми непросто усвідомити, що ж являє міф сам по собі. Еліаде не пропонує будь-якого чіткого і ясного пояснення щодо форми міфу, однак, визначає міф через його зміст, що теж є доволі цікавою концепцією.
Найбільш прийнятним визначенням міфу, на думку самого Еліаде, є наступне: міф викладає сакральну історію, оповідає про подію, що сталася в достопам'ятні часи "початку всіх початків". Міф розповідає, яким чином реальність, завдяки подвигам надприродних істот, досягла свого втілення і здійснення, будь то всеохоплююча реальність, космос або тільки її фрагмент. Це завжди розповідь про якесь "творіння", і в міфі ми стоїмо біля витоків існування цього "чогось". Міф говорить тільки про те, що сталося реально, про те, що себе в повній мірі проявило. В цілому міф описує різні, іноді драматичні, потужні прояви надприродного в цьому світі. Саме ці прояви є реальною основою створення світу, і зробили його таким, яким він є сьогодні. Більш того, саме в результаті втручання надприродних сил людина стала такою, якою вона є, - смертною, розділеною на дві статі, і володіє культурою.
Еліаде виділяє п'ять основних положень, що стосуються будь-якого міфу. У найзагальнішому сенсі міф, яким він є в первісних спільнотах:
- складає історію подвигів надприродних істот;
- представляється як абсолютна істина і володіє сакральною наповненістю;
- завжди має відношення зі "створенням", він розповідає, як щось з'явилося на світ або яким чином виникли певні форми поведінки, становлення і трудові навички;
- в процесі пізнання людиною пояснює "походження" речей, що дозволяє опанувати і маніпулювати ними по своїй волі;
- так чи інакше "проживається" аудиторією яка захоплена священним і надихає міццю відтворених в пам'яті подій, що відбулись.
Космогонічні міфи і міфи про походження
Особлива увага в дослідженні Мірчі Еліаде приділено двом різновидам міфу, основними і більш суттєвими. Це космогонічні міфи і так звані міфи оновлення.
Космогонічні міфи містять інформацію про походження світу в цілому і є найбільш глобальними за своєю суттю та змістом. Однак, картина світу, яку можна змалювати за допомогою одного лише космогонічного міфу, досить схематична і навіть примітивна. А от міфи про походження продовжують і роблять більш повним і завершеним космогонічний міф: по суті, вони показують, як світ був змінений, збагачений або збіднений. Втім, на прикладі наведених в роботі Еліаде міфів про походження видно, що найчастіше міфи про походження починаються з короткого окреслення космогонічного будови світу.
...