Післяреволюційне суспільство та психологізм Нагіба Махфуза на основі роману « Мірамар »

Київський Національний Університет імені Тараса Шевченко

Інститут Філології

Кафедра Близького Сходу

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Післяреволюційне суспільство та психологізм Нагіба Махфуза на основі роману « Мірамар »»

Курсова робота

студентки ІІІ курсу

спеціальності

«арабська мова література та переклад»

Гончаренко А. В.

Науковий керівник

ас. Кочержинський Ю. Ю

КИЇВ - 2015

ПЛАН

ВСТУП …………………………………………………………………………….3

Розділ I. Історичний екскурс Єгипта у другій половині XX століття

Липнева революція 1952 року……………………………………………..…6

Суспільно-соціальні чинники липневої революції 1952 року……….….…7

Розділ II. Життя певних прошарків єгипетського суспільства після липневої революції

Старе покоління революції

Амер Вагді - запеклий прибічник революції………………………….…12

Колишній паша в образі Талаба Марзука, як ворог нового ладу……….13

Нове покоління революції

Хусні Алям - нащадок знатного феодального роду…………………..…16

Нерішучість і коливання в образі Мансура - властивості радикально налаштованої єгипетської інтелігенції……………………………………17

Сархан аль-Бухейр - «неокапіталіст»……………………………………..19

Зухра - надія і майбутнє Єгипту ………………………….……………23

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………30

ВСТУП

«Пансіонат« Мірамар »на відміну від попередніх романів Махфуза (таких, як« Жебрак »і« Балачки над Нілом ») - твір великого суспільного звучання. У ньому відбилося ставлення різних верств єгипетського суспільства до революції, до соціальних перетворень, що відбувалися в країні на початку 60-х років.

Нагіб Махфуз чудово розумів ці нові явища суспільного життя Єгипту. Дія роману розгортається в колись дуже багатому і фешенебельному, а нині у занепаді, пансіонаті зі звучною іспанською назвою «Мірамар». Цей пансіонат грає в романі роль сучасного Ноєвого ковчега, в якому знаходять притулок герої твору - люди різних доль і переконань, що представляють різні верстви сучасного єгипетського суспільства. Однак на відміну від біблійних героїв, які рятувалися від всесвітнього потопу, вони прагнуть сховатися від свіжих вітрів нового життя, перечекати в теплі і затишку соціальну бурю.

Розкриттю характерів героїв допомагає і своєрідна форма твору. Роман складається з п'яти частин - сповідей-монологів кожного з постояльців «Мірамар». Вони розповідають про одні і ті ж події, але кожен - зі своєї точки зору, додаючи деталі, які вислизнули від погляду інших оповідачів. Тому напруженість розповіді весь час наростає, досягаючи кульмінації в заключному монолозі Амера. Кожному оповідачеві властий свій тон і стиль мовлення.

Тема даного дослідження - після революційне єгипетське супільство і психолгізм Нагіб Махфуза на основі роману «Мірамар».

Наукова проблематика дослідження полягує у тому, що творчість Нагіба Махфуза, єдиного лауреата Нобелівської премії з літератури серед арабських письменників (1988 р.), вже багато років не виходить із поля зору дослідників. Літературо- знавці сходяться на думці, що на прикладі творчості цього письменства можна простежити усі етапи розвитку