Розстріляне відродження
Автор: viol_let • Февраль 5, 2023 • Эссе • 537 Слов (3 Страниц) • 152 Просмотры
Розстріляне відродження
Епоха розстріляного відродження є справжнім новаторством в історії України й водночас справжньою трагедією. Протягом невеликого проміжку часу з 20 по 30 рр. ХХ ст. Україна лишилась своїх талантів, котрі внесли новий «подих» в культурне життя суспільства. За ті кілька років існування українська еліта зробила величезний прорив у багатьох видах мистецтва, такі як: література, живопис, музика, архітектура, театр.
Окрім цього безліч літературних творів, скульптур, музичних композицій відомі й поза межами нашої держави. Наприклад не можна не згадати О.Довженка, котрий став легендою світового кіно, вніс в світову культуру прогресивні ідеї, які заклали початок у творенні нового виду мистецтва. Італійські кінематографісти прозвали його «Гомером світового кіно». Разом з Довженком величезну культурну спадщину залишив Є.Маланюк, котрий був поетом в еміграції. Поет високо шанував історію української держави, звертався до національної свідомості, писав про свободу народу. Було й багато інших, котрі через переслідування та радянські репресії були змушені покинути Україну. Незважаючи на це, своєю діяльністю вони активно просували українську культуру: відомо, що завдяки діаспорі у одному з головних університетів Канади було запроваджено викладання українською мовою та вивчення історії, літератури. Також завдяки українській еліті за кордонами тогочасного СССР відкривались школи, створювалась велика кількість творів, які були направлені на відновлення свідомості українців.
Разом з тим «розстріляне відродження» творило і на територіях нашої країни, до нього належать М. Хвильовий, М.Зеров, В.Підмогильний, Є.Плужник, В.Винниченко та багато інших. Їх головна діяльність націлювалась проти радянського режиму. Діяли також і великі літературні об’єднання – «Ланка», «ВАПЛІТЕ», «Плуг». Варто зазначити, що саме завдяки «ВАПЛІТЕ», створеному М.Хвильовим, вдалось довести необхідність направлення української літератури та еліти загалом на Європу, а не на Росію.
Тому безпосередніми жертвами радянської влади були саме ті, чиї твори мали найбільший вплив на тогочасне суспільство. Проте навіть цей факт не стримував українську еліту - вони безстрашно продовжували боротись за свої права, намагались донести правду, показували справді демократичні, творчі та новаторські ідеї.
...