Феодальні держави Західної Європи.Основні естапи розвитку(ранньофеодальна,станово-представницька,абсолютна монархії)

Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет

 імені Ярослава Мудрого

Кафедра  Історії держави і права України та зарубіжних країн

Феодальні держави Західної Європи.Основні естапи розвитку(ранньофеодальна,станово-представницька,абсолютна монархії)

Реферат

Виконала студентка

 1  курсу  5  групи

факультету господарського права

Силка Є.О

Харків

2016

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………    3

Розділ 1.Ранньофеодальна монархія………………………………    5

Розділ 2.Станово-представницька монархія………………………   12

Розділ 3.Абсолютна монархія……………………………………...   19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………  26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...  28

Вступ

Падіння Західної Римської імперії,останньої у світі рабовласницької держави, знаменувала собою кінець епохи Стародавнього світу і початок нового періоду-Середньовіччя. Рабовласницьку державу замінив новий суспільно-політичний лад-феодалізм. Слово «феодалізм» походить від латинського feodum – маєток (у країнах Західної Європи в середні віки цим словом позначали земельне володіння, подаровані сюзереном своєму васалові в спадкове користування з умовою несення їм феодальної служби).

За сучасною історіографією виділяють такі ознаки феодального ладу:

• політична роздробленість;
• ієрархічна система влади;
• монополія феодалів на землю, що полягала в принципі "немає землі без сеньйора";
• наявність васально-сеньйоріальної системи;
• особиста залежність селянина від землевласника;
• наявність ренти (натуральна, відбіркова і грошова);
• панування натурального господарства, при якому продукти праці використовувалися для задоволення власних потреб виробника.

Феодалізм як суспільно-економічна формація виник у два способи:

• перший - як результат розкладу родоплемінного устрою(країни Європи)

• другий - внаслідок розкладу й ліквідації рабовласницької суспільно-економічної формації.(країни Азії та Африки)

Прийнято вважати, що класичним варіантом є західноєвропейський феодалізм, що формувався в результаті взаємодії двох процесів - розпаду античного суспільства і розкладання первісно-общинного ладу в оточуючих Римську імперію племен (германців, кельтів, словян та ін.)

Отже,доцільним буде розглянути феодальний суспільно-політичний лад саме на прикладі країн Західної Європи.

Період феодалізму в країнах Європи охоплює значний проміжок часу - з V до середини XVII ст.,тобто  від падіння Західної Римської імперії до англійської буржуазної революції.

1. Період ранньофеодальної монархії;
2. Період станово-представницької монархії;
3. Період абсолютної монархії.

Кожному з цих періодів були властиві свої характерні риси,свої особливості.

Ранньофеодальна монархія

1.Ранньофеодальна монархія - це період виникнення і становлення феодальної держави і суспільства. Вона охоплює повністю всю історію держави Франків(VI-IX ст.),а також перший період в історії феодальної Англії,Франції,Німеччини,який тривав з IX-XIIIстоліття.

Першому етапу притаманні такі ознаки:

• перехід від первіснообщинного ладу (або рабовласницького суспільства) до феодальних відносин: майнове розшарування суспільства;
• феодалізація землі й створення системи сюзеренітету-васалітету;
• закабалення й покріпачення вільного населення;
• перехід від військової демократії до монархічної форми правління, де король має досить значну владу;
• становлення апарату державного управління: палацово-вотчинна система; міністеріали; невизначеність та перетинання компетенції посадовців.

Держава Франків. Виникнення ранньофеодальної держави у франків йшло порівняно швидко, протягом життя одного покоління, і пов' язано воно з ім'ям одного з військових вождів — Хлодвига (486—511 рр.) із роду Меровінгів. Тому перший із двох основних періодів у розвитку франкської держави одержав назву Меровингський (VI—VII ст.), а другий — Каролінгський (VIII — перша пол. IX ст.).

Уже у Франкській державі досить рано з'являються чітко відокремлені одна від одної такі соціальні групи, як військова знать, вільні франки-общинники і напіввільні лити при збереженні певної кількості рабів.