Установити внесок у перемогу над нацизмом

Семінар 23

Питання 4 Установити внесок у перемогу над нацизмом.

Дуайт Ейзенгауер - (1890-1969) був 34-м президентом Сполучених Штатів Америки. Він народився 14 жовтня 1890 року в Техасі. Ейзенгауер відомий як військовий лідер, відзначений своєю роллю в Першій і Другій світових війнах. Він очолював союзні сили під час Другої світової війни і став головним командувачем НАТО.  У 1952 році він був обраний президентом і прослужив два терміни до 1961 року. Ейзенгауер вважається одним з найкращих президентів у військовій сфері. Дуайт Ейзенгауер вніс значний внесок у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні як верховний главнокомандувач союзницьких військ у Європі. Він був ключовою постаттю в плануванні та виконанні важливих операцій, таких як день Д, що дозволили союзницьким силам встановити контроль над територіями, що контролювалися нацистською Німеччиною. Його стратегічна майстерність, організаторські здібності та лідерські якості допомогли об'єднати союзників та спрямувати їх зусилля на шлях до перемоги над нацизмом.

Іван Кожедуб - народився 8 червня 1920 року в селі Образи в Полтавській області, був радянським льотчиком-асом і маршалом авіації. Він вважається найвище відзначеним льотчиком у Історії. Кожедуб завершив свою військову кар'єру з 19 нагородами і відзнаками, включаючи Золоту Зірку Героя Радянського Союзу тричі. У грудні 1985 року Іван Кожедуб помер від серцевого нападу. Іван Кожедуб вніс вагомий внесок у перемогу над нацизмом як видатний радянський винищувач-ас. Його відвага, майстерність та стратегічне мислення допомогли знищувати велику кількість німецьких літаків, забезпечуючи повітряну перевагу в рамках Великої Вітчизняної війни. Багато з його перемог були над літаками, що вплинуло на ефективність нацистської авіації і забезпечило захист від повітряних атак. Його внесок став важливою частиною загального зусилля союзників у перемозі над нацизмом.

Олег Ольжич - (рідше Олег Ольжич-Демчук) — український поет, прозаїк, публіцист та перекладач, член Української Пен-центру, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, народний поет України. Ранні роки Олег Ольжич народився 29 листопада 1943 року в Києві в сім'ї Оленхівчиків, роду гетьмана Самійла Карчевського. Літературна творчість Олега Ольжича основана на дослідженні посттоталітарної тематики, національної історії та культури. Його твори відрізняються філософською проникливістю, високою майстерністю та глибоким поетичним звучанням.Був українським поетом, публіцистом і військовим діячем. Його внесок у боротьбу проти нацизму полягав у підтримці та просуванні ідей української незалежності під час Другої світової війни. Він працював у ряді українських емігрантських видань, відстоюючи ідеї вільної та незалежної України. Крім того, Ольжич приєднався до українських військових формувань, які боролися проти нацистського окупаційного режиму. Він також активно пропагував ідею української національної свободи та самовизначення. Відомо, що Ольжич загинув у бою з нацистськими військами в 1944 році. Його поезії та публіцистика мали значний вплив на українське суспільство та боротьбу проти нацизму.

Кирило Осьмака - Кирило Іванович захоплюється боротьбою цієї організації за самостійність України та шукає можливого зв'язку з ними. В липні 1942 року він знайомиться з членом Головного Проводу ОУН та референтом пропаганди Мирославом Прокопом. Організація українських націоналістів розглядала Другу світову війну як можливість відновити незалежну Українську державу, розбудовувати її адміністративне, господарське і культурне життя. Їхні зусилля розбились об дійсність німецького окупаційного режиму.З огляду на багаторічну літературну діяльність Кирила Івановича, йому пропонують від імені Центрального Проводу керувати організаційною та пропагандисткою роботою серед інтелігенції Києва. Він стає керівником «Осередку української землі» ОУН, працює під псевдонімами «Борис Іванович» «Борис Олександрович», «Псельський» (Слідча справа К.І. Осьмака № 148827, арк. 143).Використовуючи своє становище керівника Всеукраїнської спілки кооператорів, Кирило Іванович починає проводити агітаційну роботу серед населення через осередки в галузі цукрової промисловості заводи, кооперативи, плантаторські Відділи. Розповсюджує націоналістичну літературу газету «За самостійну Україну», часопис «Бюлетень», що видавався у Празі, листівки. Висвітлює й викриває систему радянської економіки як головне зло жебрацького життя українців, доводить експлуатацію селян Московщиною в колгоспах. В середовищі інтелігенції наголошує, що Москва та Польща знищили українську культуру, мову, русифікували та полонізували Україну в своїх інтересах, закликає українське населення до організованої боротьби проти радянської влади.