Причини перемоги більшовиків у громадянській війн в Росії

Есе на тему «Причини перемоги більшовиків у громадянській війн в Росії»

Підготував Обуховський Андрій

У лютому 1917 року у розпал Лютневої революції партія більшовиків була малочисельною а більшість її лідерів знаходилися за кордоном або в засланні. Але через півроку чисельність партії збільшилася в 10 разів, а в 1922 був сформований СРСР. Більшовики остаточно перемогли та отримали монопольне право на владу. Як їм це вдалося? Як вони скинули Тимчасовий уряд, потім своїх бувалих союзників (есерів та меншовиків) та нарешті перемогли в громадянській війні?

Першою вагомою причиною варто вважати пропаганду. Як відомо Ленін, а також значна частина верхівки більшовиків, були професійними революціонерами, політиками спокушені боротьбою за владу. За роки революційної діяльності вони стали основою впливу на людей. З весни 1917 вони активно їздили по країні, виступаючи на заводах, площах, випускали газети, плакати тощо. Завдяки цьому червоні у короткі терміни мобілізували значну кількість людей, а також підривали настрої на території їх противників. Що могли їх на противагу зробити наприклад білі, люди у більшій мірі військові, не навчані політиці та дипломатії. Тож виходить, що професійний революціонер переможе професійного генерала.

Другою причиною слід виділити роз’єднаність противників. У боротьбі за владу більшовики співпрацювали з різними політичними силами, але коли вступили в боротьбу за владу то можна сказати, що боролися проти всіх. У рядах ворогів червоних опинилися монархісти, прибічники парламентської республіки з меншовиками та есерами. Але ніякого міцного союзу між різними силами не вийшло. Противники червоних розрізнені, з відсутністю спільний ідей. Вони не могли створити єдину ідеологію та знаходилися в різних регіонах країни, так і не змогли створити координований удар.

Наступним чинником успіхів червоних варто згадати стратегічні території.  Під час громадянської більшовикам вдалося зберегти контроль над стратегічноважливими регіонами країни, це перш за все центральна Росія. На цих територіях проживала велика кількість людей, яких було мобілізовано для фронту та роботи в тилу. Також там знаходилося немало заводів, а також складів минулої царської армії. А контроль над залізницями надав можливість швидко перекидати війська з однієї частини фронту на другий.

Ще одним важливим аспектом слід виділити позицію білих. Їх керівництво висунуло ряд лозунгів. Один з них непорушність приватної власності. Це означало, що селяни мали повернути зайняті ними землі попереднім власникам. А селяни вважали ці землі своїми. Так більша частина країни, не підтримала ідею верхівки білого руху. Хоча червоні також не збиралися віддавати землі у власність селян, але в їх руках знаходилася потужна пропаганда, та вміння вмовляти населення різними методами. Ще одна ідея білих – «Единая и неделимая Россия». Без сумніву ідея патріотична, але вона привела до конфліктів з народними рухами, які бажали відділитися. Що вело до нових протистоянь та війни білих на два фронти.