Мустафа Кемаль Ататюрк

Зведений майже півтори тисячі років тому храм прожив непросту історію. Спершу понад 900 років був головною християнською святинею Візантії. Згодом після завоювання Константинополя османським султаном — мечеттю. Тоді храм і зазнав найбільших змін: до нього добудували мінарети, хрест змінили на півмісяць, а христинські фрески зашпаклювали. Через півтисячоліття статус храму знову змінили на музей. Таке рішення ухвалив у 1934 р. президент ТР. Мустафа Кемаль Ататюрк, якого вважають засновником сучасної турецької держави. Його політика була спрямована на створення світської Туреччини, де церква відділена від держави. А рішення зробити колишній християнській собор музеєм стало способом поєднання різних культур у місці їх перетину. У 1934 р. Ататюрк винайшов формулу як зробити храм універсальним і зробив його музеєм. Це було політичне рішення. З того часу Айя-Софья протягом 86 років існувала як музей, у якому поєднано християнське та мусульманське минуле з візантійськими фресками та цитатами з Корану на стінах.

Але нинішній президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган захотів повернути собору Святої Софії минулу мусльманську славу”. По такі наміри заявляв Ердоган на весні 2019 р. якраз перед виборами. А 10 липня 2020 р. Верховний суд Туреччини постановив змінити статус храму з музею на мечеть.

Згідно опитуваннями понад 70 % межканців Туреччини підтримують повернення Святій Софії статусу мечеті. Тож однією з причин, чому Ердоган вирішив зробити це зараз підняття рейтингів, які похитнулись через пандемію коронавірусу. Ще одна — відхід від прозахідного курсу та спроба заявити про своє лідерство у мусульманському світі. Те, що ми зараз бачимо це чіткий політичний крок.

Таке рішення Анкари святова спільнота розкритикувала. ЄС та Всесвітня рада церков закликала Туреччину переглянути своє рішення. А Папа Римський Франциск зі свого боку сказав, що сприймає його зі скорботю: “Мої думки зі Стамбулом. Я думаю