Воєннi дii обєднаних збройних сил краiн НАТО проти Югославii в 1999 роцi

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

імені Івана Черняховського

      КАФЕДРА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

   КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни “ІСТОРІЯ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА”

НА ТЕМУ: ВОЄННІ ДІЇ ОБ’ЄДНАНИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ КРАЇН НАТО     ПРОТИ ЮГОСЛАВІЇ В 1999 РОЦІ.

Виконав: слухач навчальної групи №6201                                                                                                                      

                                                                              майор КАЩИШИН О.Л.

 КИЇВ-2016

Зміст

Вступ

1. Фактори, які впливали на характер воєнних дій і застосування військ  об’єднаних ЗС країн НАТО проти Югославії в 1999 р.

2. Особливості воєнних дій і застосування військ об’єднаних  ЗС країн НАТО проти Югославії в 1999 р.

Заключна частина

Вступ

Глибокі геополітичні зміни, які відбуваються у світі останніми десятиріччями, призвели до виникнення воєнних конфліктів різної інтенсивності, в яких з’явилися нові тенденції розвитку принципів і форм збройного протиборства. На початку ХХІ століття особливу увагу було звернено на те, що війни є не епізодами, а елементами світового історичного процесу, і те, що в чистому вигляді стан війни і стан миру відсутні. Грань між ними стирається, оскільки суспільний розвиток являє собою череду великих і малих воєнних акцій холодних війн і збройних конфліктів.

Вивчення досвіду локальних війн та збройних конфліктів, що відбувались після ІІ світової війни, важливо для поняття воєнної політики та стратегії провідних держав світу, дозволяє пізнати про ефективність застосування нової зброї та військової техніки, яка в свою чергу постійно розвивається і вдосконалюється. При цьому локальною війною зазвичай називають обмежений за політичною та просторовим розмахом воєнний конфлікт між державами, який зачіпає переважно їх територіальні, економічні, політичні та інші інтереси [ 1 ].

Проблема вивчення та аналізу локальних війн і збройних конфліктів на сучасному етапі стоїть досить гостро. Виходячи з цього актуальність дослідження даної теми, полягає у тому що досвід війни в Югославії для сьогодення Збройних Сил України показав особливості характеру збройних конфліктів, їхнього впливу на розвиток воєнного мистецтва, необхідність вдосконалення  класичних форм і способів,  сучасні форми і способи збройної боротьби та тенденції і закономірності їх розвитку, з чого і слід зробити  відповідні висновки і розробляти певні рекомендації для Збройних Сил України.

На думку військових теоретиків як вітчизняних, так і зарубіжних у ході воєнних дій в Югославії в березні-червні 1999 р. відпрацювався образ війни нового покоління – безконтактної війни (В.Сліпченко), щодо проведення експериментальної повітряно-космічної морської ударної операції.

Мета дослідження полягає в тому , щоб шляхом висвітлення фактів з різних джерел відновити повну картину минулих подій , визначити характерні риси підготовки та ведення бойових дій ОЗС НАТО проти СРЮ в операції “Союзницька сила ”.

Об’єктом дослідження даної роботи є характерні риси та уроки проведених операцій в локальних війнах та збройних конфліктах останніх десятиріч.

Предметом дослідження являються характерні риси та уроки операції НАТО “Союзницька сила ” в Югославії 1999р.

Проведення аналізу досвіду збройних конфліктів сучасності змушує докорінно змінити наше ставлення до негайної необхідності вивчення характеру збройних конфліктів, їхнього впливу на розвиток воєнного мистецтва, відійти від тих класичних форм, що вивчаються у вищих
військових закладах. Необхідно по-іншому подивитися на вивчення досвіду збройних конфліктів сучасності, характеру, змісту, тенденції розвитку та особливостей засобів і способів ведення збройної боротьби і сформулювати практичні висновки для подальшого розвитку збройних сил.