Епатажна наречена

ВСТУП

Тема курсового проекту – Фантазійний макіяж на тему « Епатажна наречена» на основі творчості молодіжної субкультури «Лоліта», є досить актуальною, так як досліджуючи молодіжні субкультури, досліджується індустрія моди та індустрія краси в цілому, що є досить актуально в наш час.

Історія косметики нараховує практично стільки ж століть скільки й існувало людство. Сама косметика і її функції протягом усього часу розвитку перетерпіли багато змін.

Є одне прислів'я, що буде актуальне за всіх часів: все нове - це дуже добре забуте старе. Це можна віднести до багатьох речей, у тому числі й до косметики. Жінки завжди хотіли бути молодими й красивими. Рецепти краси по закінченні сторіч майже не змінилися. Просто стали більш людськими.

Слово косметика пішло від грецького cosmo - наводити порядок. У косметики немає однозначної батьківщини - за це звання змагаються Древній Єгипет і Греція. У Древній Греції винахід косметики приписують Афродіті - богині краси й кохання.

У сучасних косметичних салонах є процедура по видаленню непотрібного волосся на тілі - шугарінг. Простіше говорячи, цукрова епіляція. У стародавності існувала подібна процедура: у палений цукор або цукрову пасту додавали лимонний сік і наносили на шкіру. Ефект був дуже схожий на сучасний. Тільки невідомо, хто ж придумав епіляцію першої - Нефертіті або Таїс Афінська. [ 8,128- 130.]

В V-IV в. до н.е. жительки Греції як пудра використовували товчені боби, борошно й крейда. Губи вони фарбували червоною фарбою, яку добували з кошенілі (комаха із родини трав'яних попелиць). Вії підфарбовували сажею. Для фіксування використовувалася суміш із яєчного білка й смоли. Та варто відзначити, що в області складання письмових рекомендацій з догляду за собою першою була Клеопатра і її «Ліки для шкіри». Це кілька метрів папірусу, на яких зібрані корисні наставляння, що дотепер користуються популярністю.

Крем від зморшок був придуманий гетерою Фріною з Афін. До складу крему входило молоко ослиці. А дружина Нерона - Поппея щодня приймала ванни з молока цих тварин. І навіть якщо вона відправлялася в подорож, то брала із собою стадо ослиць. Варто відзначити, що цей інгредієнт у косметиці використовується й донині.

Як не дивно, але не тільки жінки зробили внесок у розвиток такої науки, як косметологія, але й великі вчені чоловіки теж не обійшли своєю увагою цю тему. Знаменитий Гіппократ сам складав особливі мазі й притирання для розгладження зморшок, для пожвавлення старіючої шкіри, робив засоби, що усувають запах з рота. Але і його рецепти для нас здаються трохи дикими: для збереження молодості потрібно було змішати маслинову олію, червоне вино й печінку ящірки. Але цей рецепт можна впевнено адаптувати під сучасність: треба просто прибрати печінку.

У Древньому Єгипті вийти в люди не нафарбованої вважалося найбільшою ганьбою. У єгипетському макіяжі велика увага приділялася очам: їх підводили густою чорною рідиною тонкою паличкою по контуру, на повіки наносили зелений порошок (вуглекислу мідь). Як тон для обличчя використовували жовту й червону вохру.

У ті далекі часи з'явилися спеціальні інструменти й секрети для наведення краси. При розкопках храму цариці Хатшепсут був виявлений цілий салон краси: безліч посудин з ароматичними маслами, фарбами, підставки для перук, гребені, стрижні для завивки волосся, пемзу й фарби для нігтів. [8. 50.]

Але незважаючи на багату історію в древньому світі в Європі в Середні століття косметика не прижилася: вона вважалася винаходом Сатани і її віддали анафемі. Але все-таки поступово косметика завоювала думки й серця. І Європа теж зробила свій внесок в історію косметики.

В XVI столітті техніка нанесення макіяжу була настільки трудомісткою, що для його нанесення потрібно було запрошувати художників. Природно, це був не щоденний макіяж, а «довгограючий» - умиватися в ті часи було не прийняте, тому фарба трималася довго. Можна сказати, що це був прабатько перманентного макіяжу.