Допрофесійна хореографічна підготовка у спеціалізованих навчальних закладах мистецького профілю

Тема: Допрофесійна хореографічна підготовка у спеціалізованих навчальних закладах мистецького профілю

1. Концепція хореографічної підготовки в умовах спеціалізованого закладу мистецької освіти (на прикладі дитячих академій мистецтв, шкіл естетичного виховання, хореографічних шкіл).

Особливим культурно-освітнім середовищем для підростаючого покоління є установи сучасної системи позашкільної (або додаткової) освіти, де здійснюється багатоаспектна робота з формування світогляду, естетичного смаку, характеру, емоцій, забезпечується розвиток первинних професійних умінь та навичок. Однією із найважливіших функцій додаткової освіти визначається загальна мистецька підготовка вихованців, що забезпечує планомірне розкриття творчих здібностей дітей та підлітків і створює умови для їх успішної особистісної реалізації. У цьому контексті важливе освітнє значення має хореографічна діяльність, що поєднує фізичний та естетичний розвиток особистості, дає можливість виражати свої думки і почуття засобами пластики, міміки, жесту. Синкретичність хореографічного мистецтва передбачає розвиток почуття ритму, вміння чути і розуміти музику, узгоджувати з нею свої рухи, розвивати м'язову силу корпусу і ніг, рухи рук, грацію і виразність. Крім того, хореографічна діяльність є ефективним засобом арт-терапії, оскільки вивільнює людину від негативних емоцій, знімає нервове напруження, втому, створює позитивний емоційний фон. У системі додаткової освіти художньо-естетичного профілю хореографічна складова є невід’ємним компонентом, що зумовлює доцільність аналізу її основних освітніх характеристик. Початкова професійна хореографічна підготовка здійснюється у спеціалізованих мистецьких навчальних закладах – школах мистецтв, школах естетичного виховання, хореографічних відділеннях закладів додаткової освіти, однопрофільних хореографічних школах – передбачає різноманітні організаційні форми, охоплюючи як навчальну, так і гурткову роботу. Відповідно до загальної концепції розвитку естетичної освіти й виховання вона будується на принципах цілісності, комплексності, диференційованого підходу, системності навчання різним видам мистецтва танцю. Основна мета загальної хореографічної підготовки в умовах початкових спеціалізованих мистецьких шкіл – формування танцювального смаку учнів, виконавських навичок, танцювальної грамотності, розширення хореографічних можливостей, прищеплення любові до різних видів хореографії, жанрів, оздоровлення організму вихованця в цілому [4]. Заклади надають державні гарантії естетичного виховання через доступність до надбань вітчизняної i світової культури, готують підґрунтя для занять художньою творчістю, а для найбільш обдарованих учнів – до вибору професії в галузі культури та мистецтва [2]. Навчально-виховний процес у позашкільному спеціалізованому мистецькому закладі освіти поєднує iндивiдуальнi та колективні форми роботи: уроки (iндивiдуальнi та групові); репетиції; перегляди навчальних робіт, вистави, конкурси, фестивалі, олiмпiади, концерти, виставки; лекції, бесіди, вікторини, екскурсії; позаурочні заходи, а також iншi форми, що передбачені статутом закладу .

1. Навчально-методичне забезпечення хореографічної підготовки в умовах позашкільної освіти мистецького профілю.

Основною формою хореографічної роботи визначається урок. Тривалість одного уроку в закладах досліджуваного типу визначається навчальними планами i програмами, за якими вони працюють, з урахуванням психофiзiологiчного розвитку та допустимого навантаження для рiзних вікових категорій i становить для учнів: віком від 5 до 6 років – 30 хвилин; віком від 6 до 7 років – 35 хвилин; старшого віку – 45 хвилин. Короткі перерви між уроками є робочим часом керівника гуртка, групи, іншого творчого об'єднання, що функціонує в позашкільній навчальній установі і визначаються режимом її щоденної роботи [1, с.255]. Рівень набутих знань, умінь і навичок вихованців з хореографічних дисциплін виявляється шляхом академічних показів: контрольних уроків, клас-концертів, екзаменів, виступів як у стінах школи, так і за її межами (шефські концерти, фестивалі, конкурси, мистецькі заходи різних рівнів тощо). Організація хореографічно-педагогічного процесу відбувається диференційовано (відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я). В залежності від напрямку мистецької освіти навчальних відділів та відділень (підготовчого, театрального, музичного, вокально-хорового, образотворчого мистецтва), що функціонують у досліджуваних освітніх установах, формується структура та зміст хореографічної підготовки у кожному із них. Зокрема, на хореографічному відділенні передбачено навчання таким видам танцю: класичному, народно-сценічному, історико-побутовому, сучасному (ритмо-пластичному, естрадному, танцю-модерн). У молодших класах (I-IV кл.) запроваджено викладання «Гімнастики». Навчальний курс «Підготовка концертних номерів (вистав)» виокремлюється у плані як такий, що узагальнює фахову компетентність учнів на кожному з етапів навчання, готує їх до звітних концертів, академічних показів, цілісних танцювальних програм, одноактних балетів (доступних вихованцям за тематикою та хореографією) і, відповідно, потребує системної роботи над сценічною формою танцю вже з молодших класів. Серед факультативних предметів хореографічного циклу: «Постановка дихання», «Дуетно-сценічний танець», «Сучасний бальний танець», «Історія хореографічного мистецтва», «Основи композиції та постановки танцю» [5, с.18]. Окрім того, з метою реалізації особистісних особливостей вихованців, у навчальному плані впроваджено «Дисципліну за вибором», яка є обов’язковою, «дозволяє подовжити заняття суміжними видами мистецтв» і проводиться у формі індивідуальних та групових занять. Рекомендованими додатковими навчальними курсами у цьому контексті вважаються «Хореографічна імпровізація» та «Основи театральної гри» [5, с.10]. Отже, усі предмети хореографічної спрямованості становлять цілісну систему допрофесійної хореографічної підготовки і зорієнтовані на глибоке розуміння й переживання учнями основних тенденцій, закономірностей, лексичних особливостей кожного із видів танцювального мистецтва, його виразних засобів, емоційно-образної мови.