Семантико-граматична характеристика жаргонізмів у романі «Я, “Побєда” і Берлін»
Автор: Seran Myrtazin • Апрель 3, 2019 • Курсовая работа • 11,548 Слов (47 Страниц) • 405 Просмотры
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………..
ВСТУП……………………………………………………………………………..
Розділ 1. ЯВИЩЕ ЖАРГОНІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ………………………………………………………..……………
1.1. Поняття жаргонізму та жаргонізації у світлі сучасних наукових дослідженнях.....
1.2. Роль жаргонізмів у мові творів художньої літератури……...........
1.3. Особливості вивчення ідіостилю Кузьми Скрябіна …………………
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖАРГОНІЗМІВ У РОМАНІ КУЗЬМИ СКРЯБІНА «Я, “ПОБЄДА” І БЕРЛІН»…………
2.1. Семантико-граматична характеристика жаргонізмів у романі «Я, “Побєда” і Берлін»…..………………………………………..
2.1.1. Іменникові жаргонізми………………
2.1.2. Дієслівні жаргонізми …………………………………………
2.1.3. Жаргонізовані прикметники та прислівники……………
2.2. Стилістичні функції жаргонізмів у творі…………….
Розділ 3. ЖАРГОНІЗАЦІЯ ЯК ДОМІНАНТНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВИ РОМАНУ КУЗЬМИ СКРЯБІНА «Я, ПАШТЄТ І АРМІЯ»…………
3.1. Семантико-граматична характеристика жаргонізмів у романі «Я, Паштєт і Армія»…..………………………………………..
3.1.1. Іменникові жаргонізми………………
3.1.2. Дієслівні жаргонізми …………………………………………
3.1.3. Жаргонізовані прикметники та прислівники……………
3.2. Стилістичні функції жаргонізмів у творі…………….
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
арм. з армійського жаргону
УМЕ Українська мова: Енциклопедія
втк, ВТК виправно-трудова колонія
вульг. вульгарне
евфем. евфемізм
ж. жіночий рід
жін. жіночий
жарт. жартівливе
жрм. жаргонізована розмовна мова
заст. застаріле
збірн. збірне, збірна назва
зниж. знижена лексика
ірон. іронічне
комп. з мови програмістів та користувачів персональних комп'ютерів
крим. із жаргону кримінальних злочинців
лайл. лайливе
мн. множина
мол. з загальномолодіжного жаргону
нарк. з мови наркоманів
невідм. невідмінюване
прикм. прикметник
присл. прислівник
присуд. сл. присудкове слово
с. середній рід
тюр. тюремна лексика
ч. чоловічий рід
ВСТУП
Одним з наслідків сьогоденної демократизації мовлення стала зміна співвідношення нормативного і ненормативного в ньому. Не лише в усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики.
Останнім часом лінгвісти приділяють значну увагу специфікам окремих лексико-семантичних процесів в мові, які стосуються жаргонів та запозичень. Результати цих досліджень надалі можуть бути використані для з’ясування принципу «мовного відродження» в сучасній українській літературній мові.
У класичних художніх творах нечасто зустрічаються (а якщо зустрічаються, то з виразною стилістичною метою) слова нелітературного походження. Основне джерело зниженої мови – усна реалізація. Однак сьогодні все частіше знижена лексика потрапляє до художньої літератури, тим самим змінюючи розуміння загальноприйнятого. За мовними «стандартами» сучасності не викликає подиву вживання в художніх текстах масових запозичень з жаргонної, побутової лексики (частково – з мату). Значний відсоток у мовному потоці належить американізованим словам.
...