Зарубіжна практика територіального планування - Швейцарія

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра економічної та соціальної географії

Самостійна робота на тему «Зарубіжна практика територіального планування - Швейцарія»

Студента 4 курсу

Спеціальності Економічна географія

Групи РПС та регіональна економіка

Шваба Георгія

Київ – 2024

Територіальне планування становить одну з ключових складових ефективного розвитку будь-якої країни. Особливо важливим воно стає для тих країн, де через природні умови вимагаються особливі підходи до планування території. Така ситуація найбільш характерна для невеликих держав, особливо якщо вони оточені океаном або знаходяться посеред гірських систем. В останню групу входить одна з найбагатших країн світу – Швейцарія. Гірський рельєф цієї держави зумовлює неабиякі виклики у правильному використанні і так невеликих площ придатних для цього земель.

Складність географічних умов обумовлена розташуванням Швейцарії у головній гірській системі Європи - Альпах. Альпи покривають лише південну частину держави та займають близько 65% всієї її території. Північна частина країни покрита невисокими горами Юра, а також Швейцарським плато, що розміщується між згаданими гірськими системами. Площа держави не велика, лише 41 285 км², що є одним з найменших показників у Європі. В той же час, площа придатна для заселення значно менша, близько 30% від загальної площі, або 13 000 км2. У Швейцарії проживає близько 8,5 млн осіб, з яких 75% живе у містах. Через різноманітність рельєфу, щільність населення не однорідна, на північних рівнинних територіях проживає значно більше людей, ніж у гірських південних кантонах.

Складнощі з використанням території Швейцарії посилюються через роль держави як одного з лідерів туристичної галузі в Європі. Цей статус потребує збереження великих площ природних територій у незайманому виді, що унеможливлює їхнє використання для багатьох цілей.

Ці та інші проблеми зумовлюють дефіцит землі, який є однією з головних проблем Швейцарії. У зв'язку зі значним збільшенням чисельності населення, кількість доступної землі на душу населення зменшується на приблизно 0,8% щорічно, що ставить країну на друге місце за обсягом втрат серед країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), після Люксембургу. Тому, територіальне планування є однією з найважливіших складових для збереження Швейцарією статусу багатої та розвиненої країни.

Законодавчі норми у сфері просторового планування в Швейцарії відрізняються від тих, що існують в інших країнах Європи. Відмінності спричинені в першу чергу державним устроєм Швейцарії, яка є федеративною державою, на відміну від багатьох інших країн Європи. На відміну від унітарних країн, у Швейцарії правила встановлюються не тільки федеральними законами, а й кантональними. Це стосується й просторового планування – його особливості різняться від кантону до кантону, хоча основні риси спільні для всіх регіонів.\

2. Користувачами електронного кабінету є замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи охорони культурної спадщини, органи Національної поліції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи, спеціальні установи страхового фонду документації, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, енергоаудитори будівель, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергоефективності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного ринкового нагляду, центри надання адміністративних послуг, публічні реєстратори, нотаріуси, органи з сертифікації персоналу, акредитовані відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробники проектної документації на будівництво, генеральні підрядники, підрядники, інженери-консультанти, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації.