Сучасний стан державно-приватного партнерства в обороннiй сферi Украiни

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ОБОРОННІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

Оборонно промисловий комплекс (ОПК) України  - високотехнологічна галузь промисловості, основним завдання  якої є забезпечення потреб збройних сил України. Проблема ефективного оснащення та забезпечення необхідною військовою продукцію є особливо актуальною сьогодні, коли основна частина виробництва зосереджена в першу чергу  на потреби власної армії, в другу - на експорт.

Починаючи з 2014 р. уряд активно проводить реформи у сфері ОПК. Проте, існують певні проблеми, які потребують більш складних, нових і кардинальних підходів  до організації оборонної діяльності. Залишаються потреби в модернізації застарілого обладнання; впровадженні нових технологій виробництва військової техніки; потреба в кваліфікованих наукових кадрах; неефективне використання виробничих потужностей.

Ключем до вирішення проблем може стати державно-приватне партнерство. Протягом останніх десятиліть у світовій оборонній промисловості cклалась стійка тенденція до нарощування частки приватного сектору. Це означає, що централізована вертикаль управління оборонними підприємствами поступово витісняється комплексною науково-виробничою мережею, яка поєднує як державні так і приватні підприємства. Нині держави НАТО та партнери Альянсу активно залучають приватний сектор в межах ОПК завдяки такому механізму як державно-приватне партнерство – ефективного інструменту залучення інвестицій приватного сектору в рамках військових проектів. [1, с. 21].

Прикладом такої співпраці є ринок оборонного сектора Польщі, на якому  щоразу більш вагому роль відіграють приватні фірми. На даний момент в рамках недержавного сектора функціонують кільканадцять великих підприємств та декілька десятків невеликих фірм, які займаються передусім виробництвом запчастин і вузлів. Хоча польському приватному сектору не легко конкурувати з державними фірмами, проте приватні фірми послідовно займають щоразу сильніші позиції, виступаючи все частіше в ролі підрядників для фірм, які входять до складу Польської Групи Озброєнь.  Це робить їх ключовими партнерами, без яких важко розраховувати на стабільний розвиток державної оборонної промисловості.[2, с. 28].

Для України є актуальним широке залучення приватного сектору, як рівноправного партнера держави для вирішення військово-технічних та оборонно-промислових завдань. При цьому,  формування відносин за принципами державно-приватного партнерства в оборонній сфері не обмежується прагненням держави залучити лише фінансові ресурси приватного сектору до виконання програм розвитку ОВТ й ОПК, необхідним є також упровадження ефективних організаційних, управлінських і виробничих технологій [3].

Державно-приватне партнерство – це шлях будь-якого ліберального суспільства і держави, економіка якої побудована на ринкових засадах. [4]. Сьогодні кількість приватних оборонних підприємств - понад 150 (рис.1),   набагато перевищує кількість державних, це понад 2/3 загального обсягу виробництва. На них прийшлося 13,3 млрд. грн. Державного Оборонного замовлення, тоді як на ДК «Укроборонпром» - 4,4 млрд. грн. [5].

[pic 1]

Рис. 1. Співвідношення кількості державних і приватних підприємств ОПК України 2017 року

Розроблено автором на основі джерел: [5;6].

  За підсумками 2016 р. 38% Державного Оборонного Замовлення припало на ДК «Укроборонпром», тоді як у 2015 р. цей показник становив більше 60%. Тобто, частка приватного сектору суттєво зросла, без урахування робіт з ремонту озброєння і військової техніки, які фінансуються окремо [5].

Основною метою приватних підприємств – є отримання прибутку. На відміну від державних підприємств, завданням яких є виконання державних замовлень,  власники приватних підприємств  в умовах конкурентної боротьби зацікавлені в ефективному виробництві новітньої військової техніки, постійному вдосконаленні. Інноваційні ідеї у приватному секторі впроваджуються у кілька разів динамічніше, ніж у державному.