Методологiчнi засади статистики

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМА 1.1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ

ВАРІАНТ 11

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Статистика - це дисципліна, що працює над збиранням, організуванням, аналізом, інтерпретуванням та представленням даних. Вона вивчає інформацію, яка називається даними.

У системі управління статистика виконує важливі функції. Вона забезпечує методологічні засади статистичного забезпечення управління, інформаційну базу, систему показників, аналіз динаміки та функціональних взаємозв’язків складних соціально-економічних явищ, а також основні напрями використання статистичних методів і моделей в управлінській діяльності.

2. Вираз «Мова статистики – мова цифр» відображає те, що статистика використовує числові дані для представлення інформації. Цифри в статистиці використовуються для кількісного опису, аналізу та інтерпретації різних явищ.

Однак, не всяка цифра є статистичною. Цифра може бути статистичною, якщо вона є частиною даних, які були зібрані за допомогою статистичних методів і використовуються для аналізу. Цифра, яка не має контексту або не пов’язана з досліджуваним явищем, не є статистичною.

3.  Предметом статистики є розміри і кількості співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Від інших суспільних наук статистика відрізняється двома основними характеристиками:

Статистика вивчає не поодинокі, а масові явища і процеси суспільного життя.

Статистика вивчає кількісну сторону явищ і процесів суспільного життя у тісному зв’язку з їх якісним змістом у конкретних умовах місця і часу.

4. Статистика вивчає масові процеси, тому що вони дозволяють виявити закономірності та тенденції, які не можна було б зрозуміти, досліджуючи лише окремі випадки. Масові явища характеризуються участю великої кількості елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою.

Принцип масовості в статистиці полягає в тому, що статистичний аналіз здійснюється на основі великої кількості спостережень. Це означає, що статистика зосереджується на явищах, які включають велику кількість одиниць (наприклад, людей, подій тощо), і це дозволяє робити загальні висновки про цю групу на основі зібраних даних.

5. Статистична закономірність - це повторюваність, послідовність та порядок у масових явищах, що проявляються у зв’язку між явищами, динаміці розвитку явищ та структурних зрушеннях, розподілі елементів. 

Статистична закономірність виявляється в досить великому числі елементів сукупності, знаходить своє вираження тільки в масі явищ. Однією з форм математичного виразу зв’язку причин і наслідків при статистичної закономірності служать рівняння регресії (кореляції).

Приклади статистичних закономірностей можуть включати:

• Закон великих чисел: цей закон стверджує, що середнє значення результатів багатьох спостережень наближається до очікуваного значення, і розбіжність стає все меншою з кожним новим спостереженням.
• Нормальний розподіл: це часто використовується для опису природних явищ. Якщо ми зберемо достатньо багато даних про певне явище, то ймовірно, що це явище буде слідувати нормальному розподілу.
• Закон Парето: цей закон стверджує, що близько 80% наслідків походять від 20% причин. Цей принцип часто застосовується у багатьох галузях, таких як економіка та бізнес.

6. Елементом статистичної сукупності є одиниця сукупності. Первинним елементом статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації, і основою ведеться при обстеженні рахунку - є одиниця сукупності.

Наприклад, розглянемо студентську групу в університеті. Студентська група може бути розглянута як статистична сукупність, де кожен студент є окремим елементом цього набору. Характерними рисами цього набору можуть бути: курс навчання, спеціальність, кафедра тощо. Однак кожен студент (елемент) може мати свої унікальні характеристики, такі як оцінки, висота, вага тощо.

7. Словосполучення “ознака, що варіює” відноситься до ознаки, яка може змінюватися або мати різні значення в межах певної сукупності. Це означає, що ця ознака не є статичною і може варіювати від одного елемента сукупності до іншого.