Аналіз кон’юнктури товарного ринку (тютюнових виробів)

ВСТУП

Найголовнішим напрямком дослідження ринку є оцінка та прогнозування кон'юнктури ринку - стану економіки в цілому, окремих галузей промисловості, що формується певними факторами і виражається в кон'юнктурних показниках.

У сучасному розумінні кон’юнктура характеризується сукупністю обставин, виявлених завдяки ринку, від яких залежать процеси піднесення або спаду напруги економічного розвитку і які відображають їх.

Загальною метою кон’юнктурних досліджень є аналіз і виявлення особливостей та тенденцій розвитку стану ринку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття відповідних рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою оцінки кон’юнктури тютюнових виробів займалися, як  українські так і закордонні автори: О.В. Ареф’єва, О.І. Барановський, М.М. Єрмошенко, К.С. Горячєва, Т.Б. Кузенко, С.В. Лелюк та інші.

Метою курсової роботи є аналіз кон’юнктури тютюнових виробів та розроблення стратегічних її розвитку.

Об’єктом дослідження є ринок тютюнових виробів в Україні.

Суб’єктом дослідження виступає кон’юнктура тютюнових виробів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та вирішення таких основних завдань:

- провести аналіз ринку тютюнових виробів в Україні, навести його загальну характеристику та особливості;

- оцінити стан та аналіз основних тенденцій розвитку ринку тютюнових виробів в Україні;

- навести напрямки ефективного регулювання ринку тютюнових виробів.

Методи дослідження. Дослідження виконане на основі теоретичних і методичних положень сучасної економічної теорії, законів, наукових досліджень у галузі формування та аналізу кон’юнктури ринку тютюнових виробів. У процесі виконання дослідження було використано такі наукові методи: системно-логічний метод (для уточнення термінів дослідження), метод теоретичного узагальнення (при вивченні результатів дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених), методи обробки інформації (порівняння, графічного і табличного подання даних, методи приведення показників до порівняльного формату), методи економічного та статистичного аналізу, абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Технічні розрахунки виконано із застосуванням програми Microsoft Excel.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України (закони України, укази Президента України та Міністерства фінансів України), наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела, у тому числі матеріали періодичних видань та спеціальні монографічні джерела, авторські спостереження за темою дослідження.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вживання тютюну є однією з головних причин неінфекційних захворювань та передчасної смерті, якій можна запобігти шляхом вжиття комплексних заходів, які довели свою ефективність у багатьох країнах. Усі ці заходи містяться в Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби проти тютюну (FCTC ВООЗ), яку Україна ратифікувала у 2006 році. З 2014 року в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом також міститься необхідність імплементації положень конвенції, що є ще одним поштовхом для боротьби з тютюном.

Лише за останні сім років ці зміни призвели до значного скорочення куріння серед дорослих на 20% (GATS 2017) і на 18% – до зменшення куріння серед молоді (GYTS 2017). Важко переоцінити значення РКБТ ВООЗ як міжнародного договору, який став юридичним зобов’язанням і дорожньою картою для урядів, парламентів та антитютюнових активістів щодо розробки та реалізації політики боротьби з тютюном.

У той же час реалізація Статті 5.3 та її Керівних принципів залишається слабкою і навіть позбавленою належної уваги. Тютюнова індустрія має сильне представництво в Уряді та Парламенті України та використовує широкий спектр усталених тактик для підриву заходів з боротьби проти тютюну. Ця ситуація відображає загальносвітові тенденції, висвітлені в останньому звіті Секретаріату РКБТ, наприклад, втручання тютюнової індустрії у процес формування політики в галузі охорони здоров'я було і є найбільшою перешкодою для досягнення цілей РКБТ ВООЗ. Поінформованість про РКБТ ВООЗ серед українських депутатів та представників Уряду є дуже низькою [12].