Особливостi та проблеми управлiнськоi карэри жiнок сучаснiй Украiнi

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ КАР’ЄРИ ЖІНОК В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Бондаренко М.Н., Чорна О.Ю.. к.е.н., доцент

Східноукраїнський національний університет імені В. Даля

В останні роки питання гендерної рівності, соціального статусу жінки набувають особливої актуальності. Останнім часом жінки беруть все більш активну участь в політичній, суспільній і економічних сферах, займають керівні посади. Проте соціально-культурні стереотипи нашого суспільства і надалі стають нездоланними перешкодами у досягненні жінок успішної управлінської кар’єри. Такий підхід значно знижує самооцінку жінок і стає перешкодою їх самореалізації.

Отже,  актуальною темою для науковців різних напрямків є дослідження особливостей, умов та чинників формування управлінської кар’єри жінок, визначення основних проблем, бар’єрів та перешкод, які постають в процесі їх сходження до вершин професійної, життєвої, особистісної самореалізації.

 Дослідження свідчать, що останнім часом інтерес науковців до питань управлінських кар'єр жінок підвищився, проте більша частина наукових робіт  насамперед стосується управлінської кар’єри чоловіків [2,3,4, 7, 9].

Науковці наголошують, що гендерні кар’єрні розбіжності з’являються ще на початку розвитку кар’єри. Чоловіки більшою мірою, ніж жінки, орієнтовані на суспільну значимість результатів управлінської діяльності, суспільне схвалення, швидкісні характеристики діяльності, силу, витривалість. Жінки в діяльності менеджерів роблять акцент на ефективне спілкування та роботу з людьми, вважаючи основним засобом досягнення мети придбання навичок спілкування. Чоловіки і жінки використовують різні засоби для забезпечення майбутньої управлінської кар'єри.

Девід МакКлелланд спробував узагальнити сотні психологічних досліджень, що відображають відмінності між чоловіками і жінками, що виявляються в управлінській діяльності. Він визначив, що: по-перше,  жінки менш схильні до аналітичної діяльності та маніпулюванню, на відміну від чоловіків, по-друге, жінки рідше, ніж чоловіки, здатні відмовити у допомозі колезі чи підлеглому, по-третє, керівники-жінки менш схильні до ризику, вони уникають ситуацій з невизначеним результатом, але проявляють меншу залежність від обставин і краще пристосовуються до зовнішніх змін [3].

З початком Евроінтеграції в Україні питання рівності між жінками та чоловіками у трудових відносинах набуває актуальності. За даними експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, жінки претендують на керівні посади значно рідше, ніж чоловіки, причини даної тенденції криються в різниці оцінок діяльності чоловіків-керівників і жінок-керівників, особливо коли оцінку проводить чоловік. В наслідок чого лише кожне четверте резюме належить жінці у професійній сфері «Вищий менеджмент» (рис.1). До найбільш «жіночих» професійних сфер діяльності зазвичай відносяться: наука та освіта, краса, мистецтво, ЗМІ, фітнес і туризм, а також маркетинг. Але і у вищенаведених сферах кількість чоловіків більш ніж половина. Найменше жінок  керівників зайнято у таких професійних сферах як антикризове управління, видобуток сировини, виробництво, ІТ, нерухомість і будівництво[7]. Жіноча заробітна платна у середньому на 27% менше від платні чоловіків.

Підсумовуючи проведені дослідження питань управлінської кар’єри жінок, можна виділити ряд основних проблем з якими стикаються жінка будуючи свою кар’єру:

по-перше, обмежений доступ до влади і власності (землі, кредитів і т.д.). Так, у складі Верховної Раді VIII скликання жінки складають лише 11,1%[8] від загальної

Рис. 1. Співвідношення кількості резюме чоловіків і жінок у розділі[pic 1]

«ТОП-менеджмент» на порталі HeadHunter Україна у 2015 році

кількості парламентаріїв. Також лише одна жінка і серед голів облдержадміністрацій [5], в Уряді – 3 жінки, з  137 заступників міністрів жінок  лише 16 [1]. Україна займає 143 місце в світі за рівнем представництва жінок в органах влади;