Населення i трудовi ресурси суспiльства. Вiдтворення трудових ресурсiв

ТЕМА 3. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ СУСПІЛЬСТВА. ВІДТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

1. Населення як суб'єкт соціально-економічних процесів

2. Відтворення населення, показники його природного і механічного руху

3. Міграція населення

1. Населення як суб'єкт соціально-економічних процесів

Стан і розвиток суспільства значною мірою визначаються кількістю і складом його населення. Під населенням розуміється сукупність людей, що мешкає на певній території, - в районі, місті, регіоні, країні.

Населення характеризується кількісними показниками - чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (чи зменшення), механічний приріст та якісними показниками. Якісні характеристики населення: рівень освіти і професійно-кваліфікаційна структура, культурний рівень, показники здоров'я населення, статевовікова структура, середня тривалість життя, показники міграції і так далі.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, згідно якої усе населення підрозділяється на економічно активне і економічно неактивне.

Економічно активне населення - це частина населення, що забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Ця група складається із зайнятих трудовою діяльністю і безробітних.

До економічно неактивного населення відносяться:

- учні, студенти, курсанти, які навчаються на денному стаціонарі;

- особи, які одержують пенсію за віком, по інвалідності або на пільгових умовах;

- особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

- особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

- інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

Вивчаючи ринок праці ми приділяємо особливу увагу тій частині населення, яка є учасником трудових відносин в суспільстві.

Трудові ресурси - це працездатна частина населення, що має фізичні і інтелектуальні здібності до трудової діяльності, здатна робити матеріальні блага або послуги, тобто трудові ресурси включають, з одного боку, тих людей, які зайняті в економіці, а з іншою, не зайнятих, але здатних працювати.

Усе населення залежно від віку ділиться на: осіб молодше за працездатний вік; осіб працездатного віку; осіб старше працездатного віку.

До трудових ресурсів відносяться: 

- населення в працездатному віці, окрім непрацюючих інвалідів 1-ої і 2-ої групи, а також які одержують пенсію на пільгових умовах (праця яких пов’язана з особливими умовами, характером та тривалістю роботи на виробництвах, які негативно впливають на здоров'я особи);

- працюючі особи пенсійного віку;

- працюючі підлітки до 16 років.

Згідно законодавства України на роботу можна приймати у вільний від навчання час, на неповний робочий день учнів що досягли 15-річного віку, з відома одного з батьків.

Ширшим поняттям в порівнянні з робочою силою і трудовими ресурсами є поняття трудового потенціалу.

Трудовий потенціал - це ресурсна категорія; він повинен включати джерела, засоби, ресурси праці, які можуть бути використані для вирішення будь-якого  завдання, досягнення певної мети, а також це можливості окремої особи, суспільства, держави в конкретній області. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства тощо.

Трудовий потенціал працівника - це сукупність характеристик людини, які визначають можливість і гарантії його участі в трудовій діяльності. Він складається з сукупності характеристик, які визначають працездатність людини, тобто фізичний, психологічний, моральний потенціал, обсяг загальних і спеціальних знань і навичок. Трудовий потенціал складається з багатьох складових, основними з яких є, здоров'я, освіта, професіоналізм, творчий потенціал, активність, тощо.

Таким чином, стосовно підприємства трудовий потенціал - це гранична величина можливої участі трудящих у виробництві з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань і накопиченого досвіду. Деякі фахівці вважають, що розмір трудового потенціалу підприємства доцільно визначати через сукупний потенційний фонд робочого часу по формулі: