Механізм макроекономічного регулювання: основні цілі та напрями

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та управління бізнесом

Кафедри менеджменту і адміністрування

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Основи економіки та менеджменту»

на тему: «Механізм макроекономічного регулювання: основні цілі та напрями»

Виконала:

Студентка денної форми навчання

1 курсу групи МН-21

Шайнога Кристина Андріївна

Підпис студента:

Перевірила:

К.е.н., Кравцова О.О

Робота допущена до захисту (за шкалою ECTS):

Результат захисту роботи ( за шкалою ECTS);

Дата захисту:                                      Члени комісії:

Кривий Ріг 2022 р.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність макроекономічного регулювання: зміст, цілі та                 задачі.

Розділ 2. Держава у процесі механізму макроекономічного регулювання

            2.1 Роль держави у регулюванні економікою

            2.2 Методи та системи, за якими можна проаналізувати ефективність      

                  економічної діяльності

            2.3 Макроекономічна політика України та її особливості

Висновки

Список використаних джерел  

Вступ

В сучасному світі , в сьогоденні одним із найголовніших та основних елементів економічної політики є політика макроекономічного регулювання економіки. Цей елемент можна назвати відносно-підпорядкованим компонентом певного комплексу діяльності економічної політики в цілому. Це ми можемо підтвердити і підкріпити певними а також досить важливими фактами та причинами.

У суспільному житті вкрай необхідно дотримуватися певних окремих, загальноприйнятих для всіх правил, зокрема для того, що запобігти можливим кризам та хаосам, які можуть статися через не регуляцію процесів економічної діяльності, а перш за все перетворилася на єдине, цілісне та сукупне функціонування всіх процесів, які в свою чергу будуть забезпечувати розвиток економіки, а також покращення рівня життя населення.  

Зазвичай економіку регулює ринковий механізм, але він не спроможний  вирішити всі проблеми в економічному розвитку. І тоді у період вільної конкуренції основна і дуже велика частина здатних, спроможних та продуктивних сил вимушена перетворюватися на класичну приватну власність.

І вже в цьому випадку  держава має бути змушена брати на себе відповідальність на утримання багатьох структур економіки, тобто брати відповідальність за макроекономічне регулювання економікою. Через зачне посилення міждержавної інтеграції в основі якої лежить поділ праці спричинить переростанню основних економічних процесів за національні кордони, будуть формуватися кризи, з’являться нові соціально-економічні проблеми.

І тому виникає гостра необхідність втручання державної структури і безпосередньо самої держави в механізми регулювання та різкого ухвалення та прийняття різних відповідних до цих проблем економічних та політичних вирішень цієї ситуації.

За умов глобальної трансформації економічної діяльності та певних корисних  відносин активний та стрімкий розвиток буде впливати і в свою чергу забезпечувати та сприяти дієвому державному регулюванню.

Насамперед керівна та провідна роль у корегуванні економіки належить в першу чергу  державі. Держава відіграє активну роль у створенні окремих економічних стимулів, а також, відповідно забезпечує зацікавленість суб'єктів економічного сектора господарювання та всіх інших  громадян в  певній економічних сходах, а також забезпечує безпеку та гарантії в економічній, екологічній,  політичній системі.