Зайнятість у неформальному секторі економіки України: сучасний стан та напрями регулювання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини»

на тему:

«Зайнятість у неформальному секторі економіки України: сучасний стан та напрями регулювання»

Виконала студентка

заочної форми навчання

четвертого курсу факультету

 управління персоналом, соціології та психології

спеціальності 6У02

групи № 2

Пашнюк Аліна Олександрівна

Викладач:

Герасименко Оксана Олександрівна

Київ-2020

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………..       3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи зайнятості у неформальному секторі ...….       5

1.1. Сутність зайнятості, її види, форми, фактори впливу………………...       5

1.2. Особливості зайнятості у неформальному секторі……….…………...     10

РОЗДІЛ 2. Аналітична оцінка зайнятості у неформальному секторі економіки України……………………………………………………………………......     14

2.1. Аналіз динаміки економічної активності населення України........…...    14

2.2. Сучасний стан зайнятості у неформальному секторі економіки……...    20

РОЗДІЛ 3. Напрями регулювання зайнятості населення у неформальному секторі………………………………………………………………………….    25

3.1. Шляхи удосконалення державної політики у сфері зайнятості населення в Україні……………………………………………………………………….    25

3.2. Напрями удосконалення державної політики регулювання зайнятості населення у неформальному секторі……………………………………….     29

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….     31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..      33

ВСТУП

         В ході інтеграції України до ЄС та за умов переходу до ринкових відносин одними з найважливіших завдань країни є формування ефективного і стабільного ринку праці, а також запровадження оптимальної політики зайнятості населення. На сьогоднішній день актуальним є дослідження проблеми зайнятості, тому що збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці створюють передумови для економічного зростання.

Дедалі поширеною стає неформальна (нелегальна) зайнятість населення, особливо у сільській місцевості, серед молодих громадян віком 15-24 роки та осіб пенсійного віку – їх можна вважати найбільш соціально незахищених верств населення. До пошуку неформальних джерел отримання додаткових засобів для отримання додаткових засобів для покращення матеріального становища зазначених категорій громадян спонукає соціальна вразливість. В основному, існування неформальної зайнятості населення на ринку праці зумовлена головним чиною значною тінізацією української економіки. До основних причин належать недосконалість економічних, організаційних (адміністративних) і правових механізмів державного регулювання соціально-трудових та виробничих відносин.

Внаслідок поглиблення економічної кризи в Україні та затягування війни на Донбасі, ми маємо усі підстави прогнозувати подальше поширення та поглиблення практик неформальної зайнятості.

Об’єктом дослідження є зайнятість та неформальний сектор економіки.

Предметом дослідження є теоретичні основі зайнятості у неформальному секторі економіки, сучасний стан та напрями державного регулювання.

        Метою дослідження є розглянути поняття зайнятість у неформальному секторі економіки, дати аналітичну оцінку неформальній зайнятості та сформувати шляхи вдосконалення державної політики зайнятості у неформальному секторі економіки.