Экономика и организация инновационной деятельности

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………..……………………………………...….3

1. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………..….……………………....…4

1.1ЦИКЛІЧНІСТЬ ЯК МЕХАНІЗМ САМОРЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ...........................................................................................................…4

2. РОЗДІЛ 2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………………………………….......12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………...………...…………….......19

ВСТУП

Виконання розрахунково-графічного завдання є однією з важливих форм самостійної роботи, розглянувши питання циклічності як механізму саморегулювання ринкової економіки мі зможемо  поглибити теоретичні знання та виробити вміння застосовувати їх у практичному вирішенні питань при оцінці економічної ефективності інноваційних проектів.

У процесі виконання завдання ми повинні розглянемо наступне:

– наявність теоретичних знань з питання механізму саморегулювання та його циклічності, як форми розвитку ринкової економіки та світового господарства та як форми прогресивного розвитку, бо характерна риса циклічності не по колу, а по спіралі. Також розглянемо представників економічної теорії, та їх праці в яких Вони розглядали циклічність, пропонували поділ на короткі (3 – 4 років), середні (7 -11 років) та довгі (48 – 58 років) хвилі, пропонували свої теорії «довгих хвиль», «підвищувальні хвилі», «хвилі зниження» пояснювали розвиток та характеризували економічний розвиток.

– знання практичних підходів та методів оцінки, вміння використовувати економічну інформацію, розраховувати фінансово-економічні показники та проводити аналіз отриманих результатів, а саме:

– розрахунок показників економічної ефективності інноваційного проекту, дисконтування потоку реальних грошей, коефіцієнт дисконтування, що показує різницю між теперішньою та майбутньою вартістю.

– продисконтований прибуток, який отримає інвестор після реалізації інвестиційного проекту(ЧПД), індекс доходності(ІД), середньорічну рентабельність, просту норму прибутку, коефіцієнт фінансової автономії та термін окупності проєкту.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Циклічність як механізм саморегулювання ринкової економіки.

У розвитку національної економіки існує цілий комплекс проблем. Це збалансованість економічного розвитку, удосконалення структури, економіки, підвищення її ефективності, прискорення темпів і шляхів економічного зростання, збалансованість і стабільність. Однією з основних проблем макроекономіки на сучасному етапу є досягнення і підтримання макроекономічної рівноваги, періодичні відхилення від якої свідчать про наявність неврегульованих суперечностей та співвідношень у системі ринкового господарства. Одним з найважливіших проявів економічної нестабільності є циклічність.

Економічне зростання - це не плавний, рівномірний процес сходження від нижчого до вищого рівня. Це складний, суперечливий, зворотньопоступовий, прогресивний рух економіки. У русі суспільного виробництва є роки, коли зростання загального обсягу виробництва проходить досить швидко, в інші роки - повільніше і навіть має місце спад. Такі коливання у русі суспільного виробництва, які регулярно повторюються за певний проміжок часу, означають циклічний характер його розвитку. Діапазон одиничного циклу охоплює рух економіки від однієї кризи до іншої або, інакше, - від однієї найвищої точки економічного злету ("буму") до іншої.

Таким чином, циклічність - це форма розвитку національної економіки та світового господарства як єдиного цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до другої.

Циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки. Оскільки характерна риса циклічності - рух не по колу, а по спіралі, вона є формою прогресивного розвитку.

У чому ж причина циклічного розвитку економіки? Економісти створили за два останніх століття біля 200 різноманітних концепцій, за допомогою яких намагалися розкрити ці причини. Перші пояснення економічних циклів було зроблено в межах неокласичного напряму політичної економії, оскільки циклічний характер виробництва вперше виявився на початку XIX ст. (економічна криза 1825 року). Характерною рисою цих концепцій було намагання трактувати кризи як випадкове явище, спричинене порушеннями попиту і пропозиції. Першу спробу пояснити циклічний характер капіталістичного виробництва зробив англійський економіст В. С. Джевонс (1835-1882). Він пов’язав економічний цикл з 11- 12-річним циклом сонячної активності, що спричиняє коливання врожайності сільськогосподарської продукції, а це, у свою чергу, впливає на циклічність промислового виробництва. Американський економіст Г. Мур у праці "Економічні цикли, закони та причини їх виникнення" (1914) пов’язав циклічність з дією атмосферних факторів, що впливають на врожайність.