Цукрова промисловість в Україні

                                              ВСТУП

 Цукрова промисловість в Україні є однією з найстаріших галузей  найважливіших галузей харчової промисловості. Половину виробленого цукру в Україні споживає населення іншу половину йде на експорт за кордон. Нестабільна ситуація на ринку і закриття великої кількості заводів призвело до того що ціна на цукор збільшилися в рази.

Актуальність напрямку цього бізнесу є досить не великою  основними причинами є:

- Загальна економічна криза і послаблення ролі держави у розвитку бурякового виробництва;

- Втрата економічної зацікавленості виробників у вирощуванні цукросировини;

- Недосконалість механізмів економічного регулювання виробництва, що призвело до серйозних соціальних наслідків – втрати робочих місць, зниження рівня заробітної плати, росту заборгованості, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів;

 -Незавершеність і недосконалість приватизаційних процесів у бурякоцукровій галузі;

-Порушення цінового паритету, що спричинило вимивання обігових коштів спочатку сільськогосподарських товаровиробників, а згодом і цукрової промисловості;

 -Втрата зовнішніх ринків збуту цукру;

 -Практична відсутність кредитування виробника, щог вимушено призвело до переходу на давальницькі схеми переробки сировини і бартерні відносини у галузі;

 -Майже повна відсутність інвестицій у галузь, її непривабливість для вітчизняних і зарубіжних стратегічних інвесторів;

- Відсутність чіткого законодавства та правових основ організації виробництва та регулювання ринку цукру;.

 Всі ці чинники гостро вдарили на цукрову промисловість. Низька якість цукру виробленої в Україні призвело до того що продукція яка йде на експорт купують неохоче або беруть за дуже низькою ціною. Також потрібно звернути увагу на те що з зміненням клімату українська промисловість втрачає мільярди доларів через посуху та інші чинники які на це впливають.

1.РИНОК ЦУКРУ ЯК СКЛАДОВА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

1.1 Товарознавча характеристика цукру

 Цукор – вуглевод, що практично цілком складається із сахарози (С12Н22О11). За рахунок вуглеводів задовольняється половина загальної енергетичної вимоги нашого організму. Тому, як би ми не прагнули замінити в нашому меню цукровий пісок чи рафінад на овочі та фрукти, вживання їх кілограмами все рівно не може задовольнити вимогу організму в цукрі. Дуже мало його міститься в дарах природи. Цукор є джерелом енергії, яка потрібна для життєдіяльності людини, цінним смаковим продуктом, консервантом. Він легко і швидко засвоюється клітинами організму, необхідний для нормального функціонування печінки, мозку, живлення м'язів, особливо серцевого.

 Оптимальний склад їжі людини повинен містити 50-70% вуглеводів, де на долю сахарози приходиться близько 10%. Це близько 70 г цукру на добу, або 25 кг у рік. Споживання цукру повинно бути в розумних межах і становити 10—30% загальної кількості калорій. Для людей, зайнятих важкою фізичною працею, спортом, добове споживання цукру може досягати 100—120 г.

На відміну від продуктів, що містять цукор (цукерок, шоколаду, напоїв, кондитерських виробів) цукор - це практично чиста сахароза. В нашому організмі вона розщеплюється на глюкозу та фруктозу, які через кров поступають спочатку в печінку, а потім до окремих клітин, забезпечуючи їх енергією.

Завдяки високій калорійності цукру він надає організму необхідну кількість енергії, а також піднімає настрій, стимулюючи вироблення серотоніну. Проте вся його біологічна цінність полягає лише в цих калоріях, які до того ж є порожніми (легкозасвоюваними). Ні вітамінів, ні мінеральних речовин у ньому немає.

Енергетична цінність цукру становить 387 ккал в 100 р. При цьому єдиним джерелом калорій є вуглеводи. Це означає, що вміст у ньому білків, так і жирів — нульове. Не тільки висока калорійність цукру свідчить про його шкоду для людини (його фігури, здоров’я, організму в цілому). Це також підтверджує зовсім обмежена кількість присутніх у ньому харчових речовин.