Амінокислоти
Автор: dianadek • Июнь 5, 2023 • Лабораторная работа • 1,364 Слов (6 Страниц) • 166 Просмотры
Лабораторна робота № 1
Декер Діана ТІ-1-1
АМІНОКИСЛОТИ
Мета роботи: засвоєння методу розділення амінокислот за допомогою тонкошарової хроматографії; засвоєння принципу методу формольного титрування для визначення амінного азоту.
Хімічні реактиви, посуд, обладнання: хроматографічна камера; сушильна шафа; годинник; конічні колби місткістю 50–100 мл; капіляри; шпатель або ланцет; мікропіпетки; хроматографічні пластинки для ТШХ; рухома фаза – н–бутанол, крижана оцтова кислота, вода у співвідношенні 4:1:1; індивідуальні розчини амінокислот; реагент-проявник хроматограм – 0,5 %-й розчин нінгідрину в суміші ацетонкрижана оцтова кислота; колби конічні місткістю 25 мл; бюретка для титрування; 0,25 %-й розчин гліцину; 0,1 %-й спиртовий розчин фенолфталеїну; 0,1 н розчин натрій гідроксиду; формольна суміш (до 6 мл 20 %-го розчину формальдегіду додають краплину фенолфталеїну і краплинами 0,1 н розчин натрій гідроксиду до почервоніння рідини).
Порядок виконання роботи | Особливості проведення експерименту, спостереження, рівняння реакцій та аналіз результатів |
Визначення амінокислот методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) | |
Із наборів чистих амінокислот готують їх стандартні розчини – "свідки" концентрацією 1 мг в 1 мл. Розчинником служить 0,1 н. розчин соляної кислоти або вода з додаванням 10 %-го н-пропанолу
| Для тривалого зберігання у пробірку додають по кілька кристалів Hg Cl2, потім розчини ставлять у холодильник. |
На пластинці для ТШХ проводять олівцем лінію на відстані 1 см від краю. На стартову лінію наносять капіляром розчин суміші амінокислот, виданий лаборантом, та «свідки» так, щоб діаметр плям не перевищував 4–5 мм, а центр плями знаходився на лінії старту. Відстань між плямами має бути не менше 1 см. Підсушують пластинку над плиткою і повторно наносять розчини на лінію старту.
| Чим меньше діаметр проби, тим контактнішою буде пряма при розділені. При цьому за один раз пробу не наносять на хроматографічну, пряму підсушують, а потім знову наносять у те саме місце ще одну порцію розчинну. Так повторюють, поки не нанесуть всю пробу. Проби можна наносить у вигляді крапок або смужок довжиною 6-7 мм. |
Пластинку з нанесеними пробами поміщають в хроматографічну камеру, попередньо насичену елюєнтом, так, щоб вона занурювалася в рухому фазу не вище ніж на 5 мм. Хроматографування припиняють, коли фронт розчинника пройде 8–10 см.
| Наливають невелику кількість розчинника (наприклад н-бутанол, оцтова кислота, вода 4:1:1), яка має бути стільки щоб пластинка занурювалася на 0.5 см, аби не вилити нанесені проби. Зверху камеру накривають склом. |
Пластинку виймають з камери і відмічають лінію фронту. Підсушують пластинку протягом 2–3 хв над плиткою і обробляють 0,5%-ним розчином нінгідрину. Після цього хроматограму переносять до сушильної шафи для проявлення плям. Через 5–7 хв за температури 80–100 °С інтенсивність забарвлення плям буде максимальною.
| Якщо суміш розганяють один раз, то пластинку можна проявити одразу . При цьому треба пам’ятати, що для того, щоб якісно розділити суміш, розчинник повинен бути світлим. На пластинці олівцев відмічаємо відстань 1 см від краю. Це буде лінія струму А. Схема розділення суміші речовини на пластинці з тонким шаром сербету: (А - лінія струму, Б – центр плями, В – лінія фронту розчинника; 1, 2 – свідки, х – суміш 1 і 2 . [pic 1] |
Розраховують величини Rf для кожної плями. Потім за величиною Rf і забарвленням плям ідентифікують компоненти аналізованої суміші
| Вимірюємо відстань від центру плями до лінії струму ( А. Б. ) та відстань від центру лінії фронту розчинника до старту ( А. Б. ). Відновлення відстані від лінії старту до центру плями ( А. Б . ) до відстані від лінії старту до фронту розчинника (А. Б.) розглянемо через коефіцієнти Rf ( Rf = АБ/АВ). Коефіцієнти розділення Rf характеризує положення амінокислоти характерною величиною для кожної амінокислоти і залежить від типу, та активної соргенту, товщини його шару, складу розчинника, температури. |
...